День Перемоги! Тих, кому варто було б святкувати цей день, з кожним роком залишається дедалі менше. А нинішня молодь, здається, уже достеменно і не знає, що це за свято?


Згадується післявоєнна Одеса. Безногі інваліди на дерев’яних саморобних протезах ходили в трамваях і співали, за що їм вдячні одесити подавали копієчку — прибавку до злидарської тодішньої пенсії.


Болить серце. Я гірко плачу, коли бачу результати сьогоднішньої війни. Так і хочеться крикнути: «Люди, отямтеся, мало вам горя?».


Людмила ОПРОНЕНКО-КЛОПОВА.


Одеса.