Нинішнього року закінчується строк дії спеціальних дозволів, виданих ПАТ «Укрнафта» на використання восьми родовищ на території Сумської області. Термін чинності п’яти ліцензій добігає кінця вже у червні. Якщо Державна служба геології та надр України найближчим часом дію цих документів не продовжить, то втратимо величезні обсяги нафти і газу, бюджети всіх рівнів недоотримають сотні мільйонів гривень, а сотні мешканців Сумщини залишаться без роботи.

 

Біля верстата-«журавля» Валерій Цюпка (ліворуч) і Назар Семанюк.

 

Біля цистерн Станіслав Бандура (ліворуч) і Олександр Білашенко.

 

Ламати — не будувати

На Сумщині поклади вуглеводнів розташовані на територіях кількох районів, але «нафтовою столицею» області вважається Охтирка. Тут розміщено головний офіс одного з найпотужніших підприємств області — Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», котре є структурним підрозділом ПАТ «Укрнафта». Акціонерне товариство видобуває майже 70 відсотків української нафти, з яких половина припадає на Сумщину. Газу в області качають лише один відсоток від загальноукраїнського обсягу, але в абсолютних цифрах це не так уже й мало — приблизно 200 мільйонів кубометрів на рік. Щоб придбати стільки блакитного палива за кордоном, треба заплатити майже 60 млн. доларів.

Керівник НГВУ Сергій Наслєдніков розповідає, що видобуток вуглеводнів на Сумщині зосереджується приблизно порівну в Охтирському та Роменському районах. Ще трохи видобувають у Липоводолинському районі, але головні — ці два. У разі непродовження строку дії ліцензій постраждає насамперед Роменський район, бо в Охтирському доведеться зупинити роботу лише на Рибальському родовищі, а в сусідньому районі це станеться аж на кількох.

— Коли для родовища закінчується термін дії спецдозволу, там зупиняються всі свердловини — і нафтові, і газові, і ті, з яких качають воду для наших технологічних потреб, — пояснює С. Наслєдніков. — Тож без роботи залишається багато людей. Потрібні лише сторожі, бо свердловини розкидані на великих територіях. Але одна справа, коли 10—12 осіб задіяні на видобутку, і зовсім інша, коли когось одного з них залишають охороняти об’єкт.

— Скільки днів ще можна працювати після закінчення терміну дії ліцензії? — запитую у керівника управління.

— Жодного дня! — категорично відповідає С. Наслєдніков. — Безліцензійна розробка надр — це кримінальний злочин, на який ніхто не піде.

У разі якщо Держгеонадра не продовжить строків дії спецдозволів, в НГВУ «Охтирканафтогаз» доведеться скоротити 418 осіб. Нині там працює приблизно 3150 робітників, тож 418 — це 13% від загальної кількості.

— Необхідні пакети документів на продовження термінів дії ліцензій ми подали завчасно, — розповідає С. Наслєдніков. — Якщо дозволів не буде, розроблятимуться плани консервації кожної свердловини, які має розглянути і затвердити управління Держпраці.

Після цього відбудеться тампонізація зупинених свердловин. Їхня глибина в області сягає 3,5—5 км, і коли видобуток десь з якихось причин згортається, кожен отвір у землі необхідно заткнути приблизно 200-метровим корком із бетону. Це аж надто дороге задоволення, на яке доведеться витратити мільйони гривень, не дає втішного результату. Бо після буквального закопування в землю величезних грошей відновити раніше діючу свердловину майже неможливо: простіше пробурити нову. У разі відновлення різко знижується дебет свердловини — таким терміном фахівці називають добовий обсяг видобутого вуглеводню. Після тимчасової зупинки видобутку дебет падає мінімум удвічі, а деякі свердловини не вдається запустити взагалі. Однак все це — лише десята частина неприємностей, до яких може призвести зупинка дозволів на використання нафтогазових родовищ.

Гроші на вітер

Заступник начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» із фінансів Олександр Марченко показує табличку із величезною кількістю цифр. Це — сконцентровані в арифметичних символах наслідки матеріальних здобутків або втрат, яких можуть зазнати держава в цілому та Сумщина зокрема. Все залежить від того, як розгортатимуться події далі.

Згідно з табличкою нинішнього року «Охтирканафтогаз» має перерахувати до бюджету майже 1,5 млрд. грн. самої лише рентної плати за використання надр. А ще ж — податок з доходів фізичних осіб, який обов’язково зменшиться після скорочення кількох сотень працівників, обов’язкові втрати суміжників, навіть зменшення виручки охтирських та роменських магазинів через падіння купівельної спроможності нафтовиків, що, у свою чергу, також призведе до зниження податкових надходжень... На жаль, мало хто вміє та хоче прораховувати економічну доцільність нововведень комплексно, заглядаючи хоча б на кілька місяців уперед. А ще ж не можна забувати про соціальну складову — про неї просили нагадати державним чиновникам працівники нафтогазового галузі у Роменському районі, який я відвідав через кілька днів після Охтирки.

Небажання продовжити «Укрнафті» строк дії ліцензій у Держгеонадра вмотивовують великим податковим боргом акціонерного товариства. Але ж коли економічну базу «Укрнафти» підірвуть, вона ніколи не зможе повернути цей борг! Важко зрозуміти й інші нюанси, на які закривають очі у відомстві. Охтирська газета «Роксолана» повідомляє, що дозволи на розробку деяких нафтогазових родовищ на Сумщині мають підприємства, кінцеві власники яких зареєстровані на Кіпрі. У таких підприємств немає ні фахівців, ні власних технічних засобів для розробки надр, а статутні фонди іноді становлять кілька тисяч гривень. Невже у державної компанії, якою є «Укрнафта», хочуть відібрати дозволи на використання родовищ, щоб віддати їх сумнівним приватним структурам?

За словами О. Марченка, минулого року НГВУ «Охтирканафтогаз» заплатило до бюджетів усіх рівнів 2,3 млрд. грн. Сюди не входять ПДВ та податок з прибутку підприємства — ці платежі консолідовано перераховує до державної скарбниці «Укрнафта». Починаючи із 2018 року 5% рентних платежів мають осідати в місцевих бюджетах. Із них 2 відсотки надходитиме до обласного бюджету Сумщини, стільки само — до бюджетів районів, де здійснюється видобуток вуглеводнів, решту — один процент — ділитимуть між сільрадами, на територіях яких качають нафту і газ. Закладені значні преференції для об’єднаних територіальних громад: де таке об’єднання вже відбулось, місцеві громади матимуть 3% від сукупного рентного платежу. У грошах область сподівалась наступного року додатково одержати майже 73 млн. грн. За ці кошти Сумщина боролась не одне десятиріччя, і ось тепер, коли вони стали реальністю, на заваді багатомільйонним надходженням може стати непродовження Державною службою геології та надр ліцензій «Укрнафті».

Разом із ліцензіями помре і надія

На вхідних дверях до невеличкого приміщення, яке можна назвати не офісом, а конторою, прикріплено табличку, де зазначається, що тут розташовано цех № 4 НГВУ «Охтирканафтогаз». Це вже — Роменський район, до якого я виїхав через кілька днів, повернувшись із Охтирки. 4-й цех опікується видобутком енергоносіїв із чотирьох родовищ — Анастасівського, Південно-Панасівського, Перекопівського і Липоводолинського. Анастасівське — просто під ногами. У червні вичерпуються дозволи на експлуатацію двох родовищ, у вересні — ще одного, тому в Роменському районі загроза втратити роботу стоїть перед нафтогазовидобувниками значно реальніша, ніж в Охтирському.

Четвертий цех забезпечує середньодобовий обсяг видобутку нафти на рівні тисячі кубометрів — це практично 20 відсотків від дебету всієї «Укрнафти». На найбільшому Анастасівському родовищі розміщені 122 свердловини, а загалом на території цеху — майже 200.

— Якщо ліцензії не продовжать, у нас залишиться лише одне родовище — Перекопівське, — каже начальник цеху Валерій Цюпка. — Якщо так станеться, доведеться скоротити половину працівників.

Разом із нами у кабінеті — заступник начальника Назар Семанюк і провідний геолог Роман Стефанюк. На відміну від керівника, його обидва підлеглі — немісцеві, власного житла в Ромнах не мають. Назар із сім’єю винаймає квартиру, а Роман поки що виплатив лише половину кредиту, взятого на придбання житла. Але перспектива втратити роботу однаковою мірою непокоїть усіх трьох.

— Не розумію, як комусь може прийти в голову думка фактично закривати такі об’єкти, як наш, — каже помічник майстра 4-го цеху Олександр Білашенко. — Адже ми видобуваємо майже половину нафти, яку дає державі Сумщина. Як це пов’язати із розмовами про забезпечення енергетичної незалежності України?!

Анастасівське нафтогазове родовище розташоване за 20 км від Ромен. Навкруги вже тішить око зелень, сіріють свіжим грунтом засіяні яровиною поля. Коли їхати чи йти повз, не володіючи специфічною інформацією, одразу й не збагнеш, що тут практично скрізь під ногами — переплетіння кілометрів труб, які лише в окремих місцях виходять назовні та доповнюються різноманітним нафтогазовим інтер’єром. У 4-му цеху працює чимало жителів навколишніх сіл, яким сюди на роботу діставатися навіть зручніше, ніж з міста.

— В Анастасівці разом із нами майже 500 мешканців, але роботи практично жодної, — ділиться оператор з видобутку нафти і газу цеху № 4 Станіслав Бандура. — Дружина теж не працює, а дітей треба ростити і навчати. Навіть не уявляю, що робитимемо, коли і я залишусь без заробітку. Те, що відбувається навколо продовження ліцензій «Укрнафті», важко збагнути, але в одному немає жодних сумнівів: якщо дозволів не пролонгують, результат буде плачевний. І не лише для нашої сім’ї.

Нафтовики запевняють, що в разі втрати роботи готові вийти на акції протесту.

На Анастасівському родовищі на одному з виробничих майданчиків працює традиційний насос-гойдалка. Угорі на його штанзі можна прочитати напис: «Нафтопроммаш». Цього охтирського підприємства, яке випускало обладнання для галузі, вже давно немає, його порізали на металобрухт. Нафтовики називають верстати-гойдалки «журавлями» або «журавликами». Мабуть, через те, що вони піднімаються та опускаються за тим само принципом, що й журавлі, якими колись діставали з криниць воду. Сталеві журавлі-гойдалки і досі — символ видобутку «чорного золота», тому їх зупинка не віщує нічого доброго. Поки що такий механізм в Анастасівці працює, хоч на цьому родовищі нафту вже давно видобувають сучасним газліфтним способом. Газ, який піднімається з надр під тиском 5 атмосфер, подають на компресорну станцію, звідки він повертається до системи під тиском вже 110 атмосфер. Саме ця сила й допомагає піднімати нафту на-гора.

Залишаться без газу

НГВУ «Охтирканафтогаз» надіслало листа на адресу голови Сумської облдержадміністрації, голів Липоводолинської і Роменської райдержадміністрацій та голів семи сільрад, розташованих на територіях двох районів. У ньому повідомляється, що вже найближчим часом мешканці багатьох сіл можуть залишитися без газу. Це станеться через те, що технологічно вони використовували паливо не з магістралей, а безпосередньо з найближчих місцевих родовищ. У разі зупинки видобутку через відсутність ліцензій до багатьох сіл доведеться прокладати додаткові газогони, щоб споживачі могли використовувати паливо з магістральних трубопроводів. Багато інших населених пунктів на територіях Охтирського, Роменського і Великописарівського районів залишаться без резервного живлення, і у разі нештатних ситуацій на магістральному газогоні «Курськ — Київ» та на деяких інших об’єктах виникне добовий дефіцит блакитного палива обсягом 850 тис. кубометрів.

Припинення газопостачання призведе до соціального збурення, а замороження видобутку вуглеводнів, окрім втрат бюджету та дезорганізації галузі, ще й до небезпеки виникнення аварійних ситуацій та екологічного забруднення територій. Фахівці 4-го цеху НГВУ «Охтирканафтогаз» вважають, що традиційна охорона законсервованих об’єктів не убезпечить їх від агресивного «людського фактора», до того ж зупинене нафтогазовидобувне обладнання треба не лише стерегти від крадіїв, а й кілька разів на добу перевіряти там тиск та герметичність запірної арматури.

— Якщо на нашому підприємстві через втрату ліцензій відбудуться скорочення, чимало кваліфікованих фахівців знайдуть собі іншу роботу, і тоді назад їх уже не повернеш, — застерігає вже знайомий нам помічник майстра Олександр Білашенко. — А щоб підготувати хорошого спеціаліста для нашої галузі, потрібно витратити не менш як п’ять років.

Здається, цей небайдужий кремезний хлопець розуміє проблему глибше, ніж деякі чиновники в Києві.

Володимир ЧЕРНОВ.

Фото автора.

Сумська область.