З метою максимального уникнення корупційних проявів при запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення необхідно законом встановити правила функціонування ринку земель та визначити вичерпний перелік усіх можливих обмежень і заборон. На цьому під час Agri Invest Forum 2017, який відбувся у столиці, наголосив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко (на знімку). 

 

 

Він вважає, що у законі, який має регулювати обіг земель сільськогосподарського призначення, зокрема, повинно бути визначено:


— які саме землі підлягають продажу (землі, що перебувають у державній, комунальній, колективній чи приватній власності);


— хто має право продавати та купувати землі сільськогосподарського призначення на кожному з етапів запровадження ринку земель;


— площу земель, яка може перебувати у власності громадянина України (орієнтовно 100 — 200 га), у Польщі у власності фермерського господарства — 300 га, Угорщині — 300 га, Данії — 150 га, Румунії — 100 га;


— мінімальну ціну продажу земельної ділянки (не нижче її нормативної грошової оцінки);


— обмеження, які сприятимуть запобіганню скуповуванню та перепродажу земель — заборона на продаж земельної ділянки протягом п’яти років з моменту її придбання (у разі продажу має застосовуватись підвищена ставка податку у розмірі 100% нормативної грошової оцінки земельної ділянки чи значно підвищена ставка державного мита).


На початковому етапі формування ринку земель сільськогосподарського призначення є доцільним ввести заборону на придбання у власність сільськогосподарських земель іноземцями. У подальшому, з розвитком конкурентоспроможного ринку, ці обмеження можуть бути частково чи повністю зняті.


Вирішальну роль у регулюванні ринкового обігу сільськогосподарських земель, вважає Олександр Бакуменко, має відігравати держава. За нею повинно залишитися право запровадження  обмежень на ринковий обіг земельних ділянок, вилучення їх у разі нецільового використання та здійснення контролю за процесом ціноутворення на організованому земельному ринку, особливо на початкових етапах його запровадження.

До речі

Потрібні чіткі правила гри 

 

Мал. Миколи КАПУСТИ.

Микола Северин, ТОВ «Дзензелівське» (с. Іваньки Маньківського району Черкаської області):


«Ринок землі відкривати слід. Проте хотілося б, щоб влада врахувала такі наші побажання: заборонити вторинний продаж на 10 років, аби застрахувати себе від спекуляцій. Щоб можна було якимось чином запобігти перепродажу. Та все-таки законодавчо забезпечити, що власник ділянки може змінитися, але оренда продовжується до дати дії договору».


Надія Вайло, керівник ТОВ «Велетень» (Глухів Сумської області):


«Я проти того, щоб вводили ринок. А все тому, що на сьогодні немає ніякої інвентаризації, немає покупців серед аграріїв. Адже у нас, фермерів, немає грошей. Якщо запровадять ринок, то люди масово продаватимуть землю тим, хто запропонує найбільшу ціну. А найбільшу даватимуть ті, хто, на жаль, немає жодного відношення до сільськогосподарської галузі. Боюсь, що настане колапс — і ми втратимо землю та фермерство».


Олександр Тимоха, голова правління Ланнівського цукрового заводу (селище Ланна Карлівського району Полтавської області):


«Ринок повинен бути, але виключно за умови встановлення чітких правил. Передусім доступ до цієї землі повинні мати ті, хто на ній працює. Потрібно все вирішувати цивілізовано. Ми повинні повільно і поступово входити в ринок землі, все спокійно та виважено вивчати і починати, прорахувати ефективність».

Мовою цифр

З фактами сперечатися важко


Земельний фонд України становить 60,3 млн. га, або майже 6% території Європи.


Площа сільськогосподарських угідь 42,7 млн. га — майже 19% загальноєвропейських, зокрема рілля — майже 27%.


Нинішня структура відповідно до можливості відчуження:


10,4 млн. га — державна власність, потенційно можливий продаж


27 млн. га — діє мораторій на відчуження


5,3 млн. га — мораторій не розповсюджується.


Більшість з 6,9 млн. громадян, яким сукупно належить 27 млн. га землі — це люди похилого віку. За даними дослідження USAІD «Проект Агроінвест», 79% власників паїв старші 50 років, зокрема 43% — перетнули рубіж у 60 років.


Понад мільйон власників земельних паїв вже померли.


52% (16,6 млн. га. приватних і 4,9 — державних) земельного фонду передано в оренду.


82% посівних площ торік займали культури з найпростішим циклом виробництва, такі як зернові, соняшник та кормові.


Власники паїв, інформує Держгеокадастр, отримували за підсумками 2016-го в середньому 1093,4 грн. за гектар переданої в оренду землі.

А як у них?

Досвід не закопаєш


В Угорщині громадяни можуть придбати не більше 300 гектарів землі в одні руки. Іноземці та іноземні юридичні особи до 2011 року не могли купувати такі землі, проте якщо іноземець проживає на території країни не менше трьох років і провадить сільськогосподарську діяльність, то він, як і громадянин Угорщини, може придбати землю у власність.


У Німеччині, де ринок землі запроваджувався в декілька етапів загальною тривалістю понад 10 років, за чинними на сьогодні правилами покупець має проживати або переїхати за місцем купівлі земельної ділянки для фермерства. Максимальна площа концентрації — 450 га.


Також у більшості європейських країн на ринку землі діють державні оператори. Вони мають різні назви та структуру — Бюро, Агенція, Земельний фонд, однак у всіх випадках вони служать для того, щоб балансувати інтереси учасників земельних відносин.

Між іншим

 

 

МВФ хоче бачити в Україні ринок, який би дозволив усім користуватися землею. Це має бути прозорий, логічний механізм... Треба щоб ринок запрацював якнайшвидше. Правильний ринок землі — ефективний ринок, наголосив представник Міжнародного валютного фонду в Україні Жером Ваше (на знімку) у своєму виступі на ІV Міжнародній конференції аграрних інвесторів Agrі Іnvest Forum 2017 у Києві.