Парламентська хроніка
Ранкове засідання 17 травня
Порядок денний пленарного засідання середи був присвячений здебільшого питанням ратифікації та правам дитини. Так, Верховна Рада ратифікувала Угоду між урядом України та урядом Республіки Хорватія про економічне співробітництво.
На передньому плані: Яків Безбах, Віктор Балога, Андрій Шипко.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Ця угода спрямована на розвиток партнерських взаємовигідних відносин між нашими країнами в економічній сфері. Зокрема, в галузях суднобудування, машинобудування, енергетики та електротехнічної промисловості, інфраструктури, сільського господарства та харчової промисловості.
Проект закону про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Чеської Республіки про науково-технологічне співробітництво також дістав підтримку сесійної зали.
За словами заступника міністра освіти і науки Максима Стріхи, угода передбачає обмін науково-технічною інформацією, науковцями та фахівцями, проведення спільних семінарів, конференцій, виставок. А також спільне виконання наукових досліджень і спільну участь у міжнародних проектах. Відповідно до угоди буде створено спільний комітет з питань науково-технічного співробітництва між двома урядами. До того ж угода містить гарантії захисту інтелектуальної власності, створеної під час такої кооперації.
Водночас урядовець наголосив, що вона є важливою для нас ще й тому, що Чехія — одна з найрозвиненіших наукових країн Європи, з якою Україна має стабільні давні зв’язки. Вона досі залишалася єдиною країною в тій частині континенту, де у нас не було такої угоди, відтак це співробітництво не мало організованого характеру.
На користь ухвалення документа свідчить і те, що двостороння співпраця з Чехією плавно переходить в багатостороннє наукове співробітництво у рамках європейської програми «Горизонт 2020». «Ця угода надзвичайно важлива для підтримки української науки, науковців, а через них українських технологій та економіки», —наголосив М. Стріха.
У другому читанні та в цілому сесія ухвалила проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання. Законопроектом спрощується механізм прийняття судового рішення щодо стягнення аліментів шляхом полегшення судового захисту прав одержувача аліментів, врахування прихованих доходів платника аліментів при визначенні розміру виплат.
Як зауважив Микола Величкович, перший заступник голови Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, документом передбачено, що той із батьків, хто проживає з дитиною, зможе швидко отримати судовий наказ щодо стягнення аліментів у розмірі: на одну дитину — чверті, на двох дітей — третини, на трьох і більше дітей — половини заробітку доходу платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Законопроект також скасовує право на оскарження судового наказу. Тобто дитина зможе одразу отримати відповідні виплати, а батьки не матимуть можливості зловживати.
На початку ранкового засідання, під час виголошення заяв від народних депутатів, Рефат Чубаров (БПП) нагадав, що 18 травня в Україні відзначатимуть 73-ті роковини депортації кримськотатарського народу з історичної батьківщини — Криму.
«Уже вчетверте роковини депортації відбуватимуться в умовах тимчасової російської окупації Криму. Цього року, як і в попередні, в Криму заборонено будь-які публічні заходи з вшанування жертв депортації кримськотатарського народу, крім двох, які відбуватимуться під тотальним контролем окупанта», — сказав він.
Обранець повідомив також, що з метою вшанування пам’яті жертв геноциду Меджлісом кримськотатарського народу планується проведення низки відповідних меморіальних заходів і в Україні, і в країнах, де представлена кримськотатарська діаспора. Зокрема, у Києві 18 травня о 18-й годині на Майдані Незалежності відбудеться жалобний мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Крім того,
за рішенням Святішого Патріарха Філарета, в усіх храмах української православної церкви о 12-й годині 18 травня вдарять у дзвони. Саме у цей час відбудеться хвилина мовчання по всій нашій країні та країнах, де проживає кримськотатарська діаспора.
Олег Ляшко порушив питання пенсійного забезпечення. Він нагадав, що нині у Києві перебуває місія МВФ, яка одним із питань обговорює пенсійну реформу. Звертаючись до уряду, О. Ляшко наголосив, що обговорювати пенсійну реформу потрібно не лише з місією МВФ, а у першу чергу з українцями. «Кожна людина, яка працює, має право знати, на яких умовах і коли вона вийде на пенсію», — наголосив він.
Водночас О. Ляшко розкритикував обіцяне урядом підвищення пенсій. Адже, за словами обранця, разом із відповідним законопроектом будуть внесені документи, які передбачатимуть збільшення страхового стажу, ліквідацію пільгових умов виходу на пенсію шахтарям, металургам, механізаторам, хімікам тощо.
Олена Сотник («Самопоміч») торкнулася питання безкарності людей, які вчинили злочини проти Майдану. «Три роки минуло від Революції Гідності. Рік ми маємо на посаді нового Генпрокурора, людину, яка була безпосереднім учасником тих подій. На жаль, жодного вироку на сьогодні щодо злочинів проти Майдану й досі немає», — зауважила вона.
За її словами, 90 відсотків кримінальних проваджень щодо високопосадовців влади Януковича зупинені у зв’язку з тим, що вони перебувають на території інших держав. «Ми ухвалили зміни щодо заочного засудження для того, щоб притягнути таких людей до відповідальності, але по жодному з них немає навіть заочного вироку. Азаров, Янукович на сьогодні взагалі виключені Інтерполом з міжнародного розшуку через неякісне розслідування всередині України. Щодо Іванющенка припинено кримінальне провадження у зв’язку з бездіяльністю Генеральної прокуратури. Це зафіксовано в рішенні Верховного Суду України і жодна людина в Генпрокуратурі не понесла за це відповідальності. У ГПУ припинено процес очищення влади. Люди, які свого часу заарештовували майданівців, працюють і досі, очолюють департаменти, управління. І ГПУ не бачить підстав для звільнення цих людей з посад», — наголосила обраниця.
Насамкінець, звертаючись до Генпрокурора, О. Сотник наголосила: «Ми хочемо бачити вироки проти людей, які забрали життя найкращих українців».
Факт
За основу та в цілому ухвалено також зміни до Сімейного кодексу України (щодо забезпечення дотримання житлових прав дитини). Законопроектом передбачається, що питання виселення або зняття дитини з реєстрації місця проживання будуть додані до переліку питань, які розглядаються судом за обов’язкової участі органу опіки та піклування.
