Колись вода на Волинському Поліссі залишала людям тільки невеличкі клаптики полів. Але згодом прийшли меліоратори і розпочали осушувати заболочені та перезволожені землі. Сьогодні в області таких відвойованих у боліт площ 416 тисяч гектарів, із них 347 тисяч, або третина від усіх, — це меліоровані сільськогосподарські угіддя. Чимало їх розташовано в зоні діяльності Камінь-Каширського управління водного господарства, яке опікується роботою осушувальних систем району. Відоме воно ще й тим, що першим в області включилося у важливу екологічну справу з відновлення природних джерел. За останні роки в районі їх відновлено і впорядковано аж 16.

 

Начальнику обласного управління водних ресурсів Ростиславу Кравчуку вода з «Дубицького» до смаку. Ліворуч — в. о. начальника Камінь-Каширського УВГ Валентин Оксенюк.

 

— Історія джерела «Дубицьке» досить давня, — пояснює в. о. начальника Камінь-Каширського управління водного господарства Валентин Оксенюк, пропонуючи разом із ним випити скляну кришталево чистої і, як виявилося, надзвичайно смачної води. — На цьому місці колись було поселення, засноване паном Дубицьким. Два роки тому за підтримки місцевого населення, районної влади, підприємців, лісгоспу ми відновили це джерело. Нині з нього люди охоче беруть воду. Біля джерела постійно відбуваються екологічні уроки: вчимо дітей, як потрібно берегти водні ресурси, цінувати те, що дала нам природа.

— У нас низина і дуже великі проблеми з водовідведенням, — ділиться своїми думками міський голова Каменя-Каширського Василь Бондар. — Поляки меліоративну систему дуже добре підтримували. Ми нині її теж відновлюємо: канали нові копаємо і старі чистимо. Витрачаємо на це десятки тисяч гривень. Маємо тісну співпрацю з управлінням водного господарства. Це джерело теж робилося за підтримки міської ради, хоча воно і за межами міста. Але на цьому озері завжди відпочиває багато наших жителів, і джерельна вода усім до смаку.

— Тому тісно співпрацюємо з управлінням водного господарства. Цього року виділили кошти для заповнення водосховищ на Полицькій і Цирській осушувальних системах. Матимемо на засушливий період і на випадок пожеж на торфовищах запас води, — розповідає голова РДА Валерій Дунайчук.

— Із державного бюджету фінансування обмежене, — долучається до розмови начальник експлуатаційної дільниці Камінь-Каширського УВГ Панас Матвійчук. — Щоб вийти із ситуації, за кошти, які заробляємо, очищаємо магістральні канали. І друга проблема — це пожежі на торфовищах. Минулого і позаминулого року на Цирській осушувальній системі навіть доводилося мішками з піском перекривати Цир та інші малі річки, щоб зберегти воду, наповнити меліоративну систему для запобігання пожежам. Є обласна програма зі створення пожежних резервуарів. Нині працюємо над її реалізацією.

Наша наступна зупинка — біля мостового переходу через невелику, але повноводну в цю пору річечку. Як з’ясувалося згодом, вона одночасно служить і магістральним каналом Полицької осушувальної системи.

Головним об’єктом Полицької осушувальної системи, безперечно, є насосна станція, де вже дванадцятий рік працює машиністом Світлана Демидюк, до речі, єдина в області жінка, яка обіймає таку посаду.

— При інтенсивному таненні снігу, при повенях відкачуємо воду у водосховище, — розповідає Світлана Демидюк про свою роботу. — Працюємо переважно вночі, бо в нас зонні лічильники і в такий спосіб економимо кошти. За годину кожен із двох насосів може відкачати 2500 кубометрів води. Наша насосна станція рятує від підтоплень сусідній Любешівський район. Коли дуже багато води, вони не можуть прийняти всю. Тоді ми вмикаємо насосну станцію, перекриваємо споруду і закачуємо воду у водосховище. Канал Залюдський, на якому ця насосна станція побудована, впадає в річку Коростинка. І вже на території Любешівського району стоїть ще одна насосна станція, яка теж рятує населення від затоплення територій.

У начальника розташованої у Ковелі Волинської гідрогеолого-меліоративної партії Валерія Грижука ми того ж дня запитали, чому торік так обміліло найбільше і найглибше озеро Волині Світязь, чи не позначився на цьому вплив розташованого в Білорусі на кордоні з Україною Хотиславського кар’єра крейди.

— Така ситуація спостерігається в цілому по області, — зауважив фахівець. — Це не лише пониження рівнів ґрунтових вод у засушливий період, які спостерігалися протягом 2014—2016 років, а це й зниження рівнів саме підземних вод, що і живлять карстові озера, яким є Світязь. Це чітко спостерігається і по нинішній ситуації. Цьогорічні опади значно перевищують опади 2015—2016 рр. і навіть 2013—2014 рр., але рівні ґрунтових вод встановилися приблизно на тій само позначці, що і минулого року. Хоча опадів тоді було значно менше. Це свідчить про те, що ґрунтові води живлять артезіанські, які дуже виснажилися за 2014—2016 роки. Приблизно така ж ситуація була в нашому регіоні і в засушливому 1915-му. Тоді знадобилося аж три роки, щоб поновити рівні ґрунтових і підземних вод, рівні води в озерах.

Редакція «Голосу України» щиро вітає водогосподарників з професійним святом. Теплих тихих дощів, сонячних ранків, здійснення всіх мрій, міцного здоров’я бажаємо вам, шановні друзі.

Максим СОЛОНЕНКО.

Фото автора.

Камінь-Каширський Волинської області.

 

ПРЯМА МОВА

Начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав КРАВЧУК:

— У нас сьогодні в галузі зайнято майже тисячу працівників. Є сім управлінь водного господарства, гідрогеолого-меліоративна партія. На території області є 137 річок, 268 озер, 9 водосховищ, понад тисячу ставків, 84 джерела, які ми відновили, а взагалі їх нараховується понад двісті. Щодо меліоративних фондів, то нараховується 4,5 тисячі кілометрів магістральних каналів, які перебувають на балансі управлінь водного господарства, а загалом в області 18,5 тисячі кілометрів каналів, понад 15 тисяч гідроспоруд. Більш як дві тисячі кілометрів річок виконують функції магістральних каналів, їх теж треба доглядати. Попри обмежене державне фінансування ми все-таки ще заробляємо гроші по спецрахунку для того, щоб цей дефіцит частково ліквідувати і успішно виконувати покладені на нас завдання.