Учора Кабінет Міністрів схвалив проект Бюджетної резолюції на 2018-2020 роки, яка започатковує новий процес планування державних фінансів на середньострокову перспективу та передбачає зростання економіки на 11%, до 2020 року, зниження інфляції до 5%, зменшення дефіциту бюджету до 2% та скорочення державного боргу до 55% від ВВП. Очікується, що впродовж трьох днів документ буде остаточно узгоджено та передано на розгляд Верховної Ради.

 

«Як ми знаємо, раніше горизонт планування в країні був один рік. Та й то, сьогодні запланували одне, завтра змінили на інше, тож, відповідно, в усій бюджетній політиці держави абсолютно не було зрозуміло, куди йде країна, які у нас є пріоритети та що ми робимо цього року чи через рік. Ми вирішили змінити сам підхід та перейти до середньострокового бюджетування — не на один, а на три роки. Ми чітко визначаємо, які економічні показники прогнозуємо на три роки, які будуть бюджети та які пріоритети ставимо, щоб розвивати країну», — зазначив під час учорашнього засідання уряду прем’єр Володимир Гройсман. Він також підкреслив, що закладені макропоказники, зокрема, зростання економіки у наступні три роки, відповідно, на 3,4 та 5% — це базовий рівень, який в разі ухвалення ефективних рішень може бути перевиконаний. Проте навіть базовий сценарій дозволяє прем’єру прогнозувати, що вже в цьому році середня зарплата по країні становитиме сім тисяч гривень, а в середньостроковій перспективі сягне 10 тисяч гривень.


Міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що перехід від однорічної до трирічної перспективи бюджетного планування є не просто технічне додавання ще двох бюджетних періодів — це системна зміна бюджетної політики, яка має забезпечити стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та ефективний розподіл ресурсів. За його словами, разом з бюджетом до парламенту також уперше буде подано два нових документи — Стратегію управління боргом та Звіт про фіскальні ризики, що надзвичайно важливо в нинішніх умовах, адже частка валютних запозичень у загальній структурі боргу становить майже 70 відсотків.


Окреслюючи підходи прогнозу уряду за пріоритетними напрямами, міністр повідомив, що планується забезпечити «стабільність податкової політики із фокусом на підвищення ефективності податкового адміністрування та мінімізації можливості для зловживань», частка державного боргу стосовно ВВП до 2020 року має бути скорочена із нинішніх 66,7% до 55%, а дефіцит бюджету зменшений із цьогорічних 3% до 2%.


Торкнувшись питання формування місцевих бюджетів та забезпечення спроможності об’єднаних громад, О. Данилюк повідомив, що у 2018 році обсяг ресурсів місцевих бюджетів становитиме майже 500 мільярдів гривень, або на 16% більше, ніж цьогоріч, та що до 2020 року ця сума має становити 533 мільярди гривень.


У цьому контексті прем’єр закликав громадян вимагати від обраної місцевої влади, щоб вона ефективно використовувала отримані в результаті фінансової децентралізації кошти та направляла їх на вирішення нагальних проблем громад і підвищення якості життя.


Також уряд передбачив видатки, необхідні для реалізації медичної реформи. Одним із найважливіших пріоритетів залишатиметься фінансування щонайменше на рівні 5% від ВВП видатків у сфері безпеки та оборони країни.


Назвавши ухвалення цього документа черговим системним кроком, якого досі не робив жоден уряд, В. Гройсман поставив перед міністрами завдання працювати з парламентом, щоб ухвалити цю резолюцію та у вересні внести до Верховної Ради проект Держбюджету на 2018 рік.