За парканом, прикрашеним найдовшим петриківським розписом (офіційно зафіксований рекорд України), — тінисті алеї та майданчик із військовою технікою. Тут, на самісінькому березі Азовського моря, розташувалася база полку спецпризначення «Азов» Національної гвардії України. За плечима у бійців цього підрозділу — участь у визволенні Маріуполя від проросійських терористичних військ, утримання позицій у багатьох гарячих точках на лінії розмежування, знищення техніки і сил противника. Днями бійці повернулися після виконання відповідальних завдань у Мар’їнці та Красногорівці.

— На ті три місяці саме припали посилені обстріли, «сєпари» обстрілювали Красногорівку дуже інтенсивно. Сама присутність «Азову» їх дуже дратує, вони хочуть, аби ми звідти забиралися. Відповідь супротивнику потрібно давати постійно, ми не з лякливих. Допомагали 92-й бригаді, яка стоїть там. Охорона населених пунктів, чергування на блокпостах, запобігання проникненню диверсійно-розвідувальних груп, розвідка, аеророзвідка —все це входило до наших завдань, — каже хорунжий Володимир Орден (на знімку).

За словами співрозмовника, позитивним результатом є те, що на базу повернулися без втрат. «Двохсотих» немає, були «трьохсоті» (поранені. — Авт.), коли наші позиції обстріляли з важкої артилерії. Два снайпери постраждали», — додає співрозмовник. Помічаємо, як територією бази вільно гуляють собаки і коти. Один із них, на прізвисько «Сапер», має в активі не одне бойове «чергування». Трапляється, коли домашніх улюбленців забирають хлопці, які їдуть додому.

Новий напрям «азовців» — навчання собак на пошук зброї, боєприпасів.

Підрозділ, який створювався як добровольчий батальйон, зараз перетворився на міцну бойову одиницю, де служать за контрактом представники всіх куточків України. У тому числі — Донецької та Луганської областей, а також Криму. Лише з Маріуполя — щонайменше 80 бійців. Володимир, який у 2014-му починав у батальйоні «Айдар», а згодом перейшов до «Азова», пригадує: тоді найстаршому добровольцю виповнилося 63 роки, а наймолодшому — 14: «Цей хлопець до нас приходив щодня. Ми його не пускали, проганяли, а він наступного дня все одно приходив, просився. Тепер більшість добровольців повернулися до сімей, зі старого складу залишилося відсотків 20—30».
Розпитуємо Володимира, як складаються стосунки з місцевими мешканцями. «У Красногорівці та Мар’їнці «сєпари» використовують тактику залякування місцевого населення. Обстрілюють житлові будинки, соціальні об’єкти, а люди не розуміють, звідки «прилітає». Але ми зустрічали багато проукраїнських мешканців, які допомагають. У Красногорівці дві жінки влаштувалися на нашу базу кухарями. Одна україномовна, інша — російськомовна. За кілька днів зізналися: мовляв, нам говорили, «Азов» — то всі «фашисти», а ви молоді хлопці, і у вас добрі очі».
Співрозмовник додає: зараз проблем із постачанням продуктами немає, але місцеві часто пригощають бійців ягодами із власного садка чи іншими ласощами. Печиво й цукерки «Азов» віддає до дитячих закладів. «Помітно, що в Маріуполі з’являється більше людей у вишиванках. Раніше лише на свята виходили, може, хтось боявся. А зараз дуже багато, і це радує», — відзначає Володимир.
І ще одна приємна тенденція: за той час, що «Азов» несе службу під Маріуполем, утворилося щонайменше 15 сімейних пар. Тому бійців сприймають як рідних у буквальному розумінні. У підрозділі пригадують зворушливий момент: приїзд народної артистки України Ади Роговцевої до місцевого драмтеатру. Після вистави бійці подарували легенді сцени прапор підрозділу, чим розчулили народну артистку до сліз.
Із якими думками зустрічають в «Азові» День Конституції? Говорить Володимир Орден:
— Якби влада дотримувалася всіх пунктів, щоб справді народ був головним, — тоді зовсім по-іншому було би в державі. Потрібно більше кваліфікованих юристів, щоб можна було відстоювати свої права. А чиновник, поліцейський, податківець тощо — вони повинні знати, що коли порушують, то відповідальність буде неминучою і серйозною. Від того, щоб бити по кишені, до звільнення з посади. Ми сьогодні захищаємо державний суверенітет України. Переконаний: «добро должно быть с кулаками», причому з професійними кулаками. Тому сьогодні «Азов» підготовлений та оснащений для виконання всіх завдань, які стоять перед нами в зоні АТО.


 

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua