Одного з кращих військових розвідників полковника Максима Шаповала (на знімку) поховають на Байковому цвинтарі в п’ятницю, 30 червня ц. р. 39-річний співробітник Головного управління розвідки Міноборони загинув вранці 27 червня у Солом’янському районі Києва внаслідок вибуху автомобіля, за кермом якого він перебував.
Фото із соцмереж.
Максим Шаповал родом із Вінниці, тут навчався у загальноосвітній школі №10, тут проживають його мати й вітчим, тут могила батька й бабусі. Сусіди матері Максима, з якими спілкувався журналіст «Голосу України», сподівалися, що його теж поховають у рідному місті.
— Місцем останнього спочинку Максима стане Байкове кладовище в Києві, — каже близький товариш загиблого на ім’я Олександр. — Про це мені повідомила дружина Максима. Прощання відбудеться у столичному Будинку офіцерів.
— Максим був єдиною дитиною у батьків, золотою дитиною, і така смерть тяжка, — бідкається сусідка тітка Марія і втирає непрохану сльозу. — Ми ж його змалку знаємо, виріс у нас на очах.
Батько Максима теж пішов молодим на той світ. Він був військовим льотчиком. Про це розповіла інша сусідка — Любов Островська. «Разом із Шаповалами заселялися у цей будинок, — каже пані Любов. — Пригадую, скільки радості було в їхній сім’ї, коли народився син. Це було в 1978-му. Всі разом святкували появу первістка на світ. Шостого липня цього року йому виповнилося б 39. Тільки 39!..
Батько Максима служив військовим льотчиком. «Пригадую, як він обіцяв сину, що візьме його з собою в літак у небо, — продовжує пані Любов. — Казав тоді до Максима: «Підеш у перший клас — і зроблю тобі подарунок». Хлопчик так чекав того дня!»
На жаль, не судилося льотчику здійснити обіцянку. Батько Максима помер перед тим, як син мав іти до школи. Його звела зі світу невиліковна хвороба. Хлопчик залишився з мамою і бабусею. Через деякий час у нього з’явився вітчим. Максим порозумівся із чоловіком. У них були гарні стосунки. У порядній сім’ї таким само порядним виріс Максим.
— Хочете знати, яким був батько Максима? — запитує сусідка Раїса Панчук. — Подивіться на фотографію Максима — він як дві краплі води схожий на свого тата.
Не так давно Максим приїжджав додому. Сусіди розповідають, що на початку травня померла його бабуся, мамина мама.
— Він дуже любив її, тому не міг не бути на похороні, — каже Любов Островська. — Привіз із собою військового капелана. Потім Наташа розповідала: це була Максимова ідея, щоб капелан відспівав бабусю. Поховали її, а тут нове горе. Наташа не встигла зняти одну чорну хустину, як тепер одягла другу. Не хочеться вірити в те, що сталося, але горе не питає.
З родини військових
— У Максима не тільки батько був військовий, — уточнює Раїса Олексіївна. — Дід теж служив в армії офіцером, і дядько, мамин брат, військовий. Закінчив службу у званні полковника. Проживає у Києві. Сусіди кажуть: нічого дивного в тому, що Максим обрав професію військового. В нього було з кого брати приклад.
— Ми не знаємо багато чого про його службу, — продовжує пані Раїса. — Але відомо, що після школи закінчив військове училище, академію, не раз був за кордоном, брав участь у миротворчих операціях. А як Наташа, так звати його маму, переживала, коли він перебував на Донбасі!
Звання полковника йому присвоїли у неповні 40 років. Отримав його за участь у виконанні непростих завдань. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос у повідомленні для ЗМІ назвав Шаповала першим «кіборгом». За його словами, інформацію про те, хто першим заходив у донецький аеропорт, раніше заборонялося розголошувати для широкого загалу. «Максим Шаповал був командиром першої групи спецпризначенців, яка визволяла донецький аеропорт у 2014 році, — зазначив Матіос. — Він і є перший «кіборг». Тільки після них почали заходити підрозділи 3-го і 8-го полків спеціального призначення. А першу групу вів і проводив зачистку аеропорту Максим Шаповал. Він був унікальною людиною, батьком двох дітей...»
Висловлюємо щирі співчуття матері, рідним, близьким відважного Героя.
Вінницька область.
