Гість редакції — Сергій Будник, керівник Департаменту поліції охорони, генерал поліції третього рангу. На жаль, ми спостерігаємо певну тенденцію до зростання напруженості у суспільстві, розширення зон правопорушень. Тож цілком зрозумілим є коло запитань.
— Сергію Івановичу, ваша служба дещо незвична для нас. Ми рідко маємо з нею справу. Будь ласка, коротко розкажіть, коли вона була створена, які основні функції, завдання...
— Служба була створена 1952-го, цьогоріч відзначатиме 65-літній ювілей. Створювалася вона як позавідомча охорона. В 90-х роках після проголошення Незалежності України було сформовано Державну службу охорони. Весь цей час служба працює на повній самоокупності, тобто ніяких коштів із державного бюджету на її утримання не виділяється. Сьогодні поліція охорони складається з більш як 196 територіальних підрозділів, у яких проходять службу майже 11 тисяч поліцейських і 10 тисяч найманих працівників. Основне завдання — це здійснення охорони, насамперед стратегічно важливих і для безпеки, і для економіки держави об’єктів. Це об’єкти нафтогазового комплексу, морські торговельні порти, нафтогазова енергетика, комунікаційні мережі, передавальні станції та ін. Крім цього, велика складова нашої роботи — це охорона приміщень з особистим майном громадян. Сьогодні майже 200 тисяч помешкань перебуває в нас під охороною. Для цього ми маємо у своєму складі понад 600 груп, які діють по території держави, реагуючи на всі спрацювання охоронної сигналізації. Також ми забезпечуємо виконання окремих функцій, зокрема, охорону заходів під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
— Несподівано. І що ж ви там робите з дітьми?
— Ми повністю забезпечуємо пропускний режим, контроль внесення заборонених предметів. У нас підписаний наказ Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти і науки, який зареєстрований у Міністерстві юстиції, щодо інструкції про порядок пропускного режиму на пункти тестування. Ми працюємо з центрами оцінювання якості освіти України в тісному контакті. Перед оцінюванням, наприклад, цього року, як завжди, проводили нараду з віце-прем’єр-міністром України В. Кириленком із приводу всіх проблем, які виникають. Основне завдання — це, звичайно, збереження тестових матеріалів. Бо, на жаль, в Інтернеті є пропозиція надати тестові завдання з відповідями за плату відповідно. Основна мета — щоб тестові завдання завчасно не отримували ці, як ми кажемо, шахрайські організації. Тут ми досить плідно співпрацювали з нашим Департаментом кіберполіції, який відстежує ці питання, і є певні напрацювання щодо тих, хто пропонував такі послуги.
— Це в Центрі ЗНО є люди, які передають завдання?
— Ні, в центрі оцінювання така система, що звідти передати неможливо.
— А де ж вони тоді беруть ці запитання ЗНО, щоб потім їх продавати?
— У шахраїв, по-іншому не скажеш, система побудована досить серйозна, і в цілісному вигляді її бачать визначені особи. Існувала велика загроза того, що вже під час розкриття конвертів із завданнями могли познімати копії і передати через Інтернет, потім оперативно вирішити їх і знову повернути. Тому було завдання не допустити пронесення на пункти тестування мобільних телефонів, смартфонів. Уже пішла мода на годинники, які також дають можливість зчитувати інформацію. Мали місце такі факти. Ми вилучали «спецзасоби» і передавали їх представникам Центру оцінювання якості освіти, які приймали рішення в таких ситуаціях. Фактично в цих випадках учні не допускалися до складання.
— Рамки ставили?
— Рамки ставили, мали ручні металодетектори. Була серйозна кількість пунктів оцінювання — 700. Напружений момент мав місце 23 травня — в перший день тестування — це була українська мова та література. Тестування проходили 240 тисяч учнів.
— Ви виявляєте ці технічні засоби, а як їх вилучаєте, це ж приватна власність?
— Наші працівники є працівниками поліції, відповідно, мають усі надані законом повноваження щодо поверхневого огляду, вилучення заборонених предметів. Відповідні документи складалися. Річ не в тім, що ми вилучаємо, ми виявляємо і передаємо представникам Центру оцінювання якості освіти, які приймають рішення: допускати учня до тестування чи ні. Тобто наше завдання було — не допустити пронесення. Ми з ним упоралися.
— А нині ви якось охороняєте школи, дитячі садки, враховуючи загальне напруження, яке є в суспільстві?
— Так, ми досить плідно працюємо з Київською міською адміністрацією з цього питання. В усіх районах столиці були проведені тендери з визначення охоронної структури, яка встановлюватиме охоронну сигналізацію — «тривожну кнопку».
— Ці послуги оплачує дитячий садок і школа чи держава?
— За це платила держава. По районах Києва проводили ці тендери. Чотири райони сьогодні забезпечуємо охороною ми, а решту — приватні структури. У нас на ринку сьогодні присутні майже 6 тисяч охоронних структур. Тобто вибір для юридичних і фізичних осіб є.
— Ви також розкриваєте кримінальні, адміністративні порушення? Але ж ви не слідчий орган? У вас є ліцензії?
— Ні, ми не слідчий орган. Але ми, як представники поліції, маємо право затримати особу, скласти протоколи за відповідними статтями. Якщо крадіжка — адміністративні протоколи, якщо ми виявляємо і затримуємо на місці злочину особу, то викликаємо слідчо-оперативну групу поліції, яка здійснює оформлення складу злочину, документує вже скоєний злочин. Ми щоденно затримуємо 20-25 зловмисників. Це можуть бути затримані не лише на тих об’єктах, які ми охороняємо. Ми як підрозділ, складова частина Національної поліції, працюємо ще й на реагування по лінії «102». Тобто дуже часто виїжджаємо на повідомлення про якісь хуліганські дії, на припинення масових бійок, працюємо в тому числі після розбійних нападів. Останнім часом у нас є багато затриманих через незаконний обіг наркотиків, коли при поверхневому огляді ми виявляємо наркотики, викликаємо слідчо-оперативну групу, документуємо і передаємо відповідним органам поліції. «Тривожні кнопки», про які я згадував, є і в навчальних закладах, і в дитячих садочках, і в громадських місцях. Вони позначені відповідною наліпкою, і це дає можливість будь-якому громадянину за необхідності натиснути кнопку. Сигнал миттєво надійде на пульт централізованого спостереження, а наш наряд швидко зреагує і виїде на виклик, незалежно від того, чи особа просто потребує допомоги, чи скоєно крадіжку або напад на якийсь об’єкт. Тобто людина, якщо бачить таку наліпку, може зайти, натиснути кнопку і на допомогу громадянам приїде поліція.
— Кожному з нас потрібно мати таку наліпку, повісити її на власні двері. Це буде як охоронна грамота?
— На власні двері потрібна наліпка «Об’єкт під охороною». 90 відсотків злодіїв, коли бачать таку наліпку, обходять помешкання. Іноді люди просять, і я їм даю наліпки. Тут є наші телефони, в нас працює безплатний цілодобовий кол-центр із єдиним телефоном, тільки різні оператори, щоб громадянам було зручніше.
— Ви сказали, що повністю самоокупні. Яка частина надходжень найзначніша, від чого найбільше ви отримуєте коштів?
— Це, звичайно, великі господарюючі суб’єкти. Наприклад, від нафтогазового комплексу — це підприємства «Укргазвидобування», «Укрнафта», «Трансгаз», «Транснафта», нафтопроводи, газопроводи, продуктопроводи, конденсатопроводи. Це все ми охороняємо — пункти переробки, накопичення, морські торговельні порти. Якщо говорити по Києву — це серйозні об’єкти державного значення: і державні органи, і прокуратура, Банкнотно-монетний двір Національного банку України. З 2016 року ми забезпечуємо охорону всіх об’єктів Національного банку в державі. Це теж досить серйозна та відповідальна робота. Крім цього — житло громадян. З майже 200 тисяч квартир і помешкань, які ми охороняємо, 50 тисяч — у Києві.
— Скажіть, будь ласка, ваші люди проходять якусь спеціальну підготовку, як ви добираєте кадри?
— Звичайно, ми як орган поліції згідно із Законом «Про Національну поліцію» набираємо людей за конкурсом. Після проходження відповідного тестування, заліку з фізичної підготовки поліцейська комісія розглядає і приймає рішення: рекомендує чи ні взяти на службу того чи іншого кандидата. Після цього ми його призначаємо на посаду і відправляємо до наших вищих професійних училищ. Їх у нас два — у Вінниці та в Рівному, де проходять першу часткову підготовку чотири місяці. Після закінчення отримують відповідні документи і вже приступають до самостійної служби. Крім цього, кожні три роки в нас відбувається підвищення кваліфікації по напрямках. Якщо це, наприклад, спеціальна група реагування — це одна система підготовки, якщо це фізична охорона помешкань або фізична охорона громадян — це інша програма. Є програма з охорони об’єктів, є програма з технічного забезпечення. Тобто кожні три роки всі працівники мають пройти підвищення кваліфікації. Це ж стосується і наших найманих працівників. Ми їх беремо на роботу, направляємо на навчання, навчаємо з виданням відповідного документа, і тільки після цього допускаємо до несення служби.
— Вільнонаймані у вас тому, що немає достатньо професіоналів, чи через велику плинність кадрів?
— Ні, у нас невелика плинність кадрів. За останні два роки загальна кількість стабілізувалася. Я б сказав, що це в межах 20 тисяч осіб загалом. Просто для працівника поліції вимоги дещо вищі, ніж для цивільного. Відповідно не всі можуть пройти медкомісію для працівника поліції, не всі можуть тестування пройти, а хтось не бажає працювати поліцейським, а хоче бути просто вільнонайманим охоронником. І ми таких людей навчаємо і направляємо на службу. Досить багато людей у нас, як перший етап роботи в органах поліції, і саме поліції охорони, ідуть через вільнонайманих — охоронником попрацюють, потім дивляться, що до чого, і можуть перейти працювати поліцейськими. Також кожного працівника вивчає керівництво: визначають, наскільки людина готова працювати.
— А технічне забезпечення: автомобілі, зброю, засоби зв’язку — ви самостійно купуєте?
— Так. Ми все самостійно купуємо згідно із проведеними тендерними пропозиціями через систему ProZorro. Як я і казав, у нас повна самоокупність, жодного фінансування з бюджету в нас немає. Намагаємося постійно оновлювати технічне забезпечення. Найближчим часом маємо придбати майже 100 автомобілів для наших підрозділів. Минулого року ми придбали 150 автомобілів при загальній кількості трохи більше двох тисяч, які ми використовуємо в нашій службовій діяльності. Транспорт різний. Адже ми також здійснюємо супровід грошових коштів, а для цього використовуються броньовані автомобілі зі спеціальним захистом. Наші працівники мають на озброєнні вогнепальну зброю, короткоствольну і автоматичну.
— А яка різниця в зарплаті того, хто працює у вас як поліцейський, і вільнонайманого? Наскільки я розумію, поліцейський отримує також одяг, взуття, якийсь пайок?
— Охоронець так само отримує одяг та взуття. Пайків немає. Тільки грошове забезпечення. У поліцейського трохи більша зарплата, і, крім окладу, за посадою він має спеціальне звання поліції, а за це є певна доплата, плюс іще вислуга років, премія, робота в нічний час, у святкові дні — усе це оплачуємо відповідно до встановленого порядку. У вільнонайманих оклад дещо менший, відповідно, зарплата приблизно на півтори-дві тисячі гривень нижча, ніж в атестованого працівника, тобто поліцейського. Це знову ж таки впливає на ціну наших послуг. Якщо це поліція — трошки дорожче, якщо це вільнонайманий працівник, то дешевше.
— Ви вже торкалися проблеми з квартирними крадіжками. Скажіть, будь ласка, останнім часом їх побільшало?
— У 2016-му було в межах 25-30 відсотків саме по квартирних крадіжках, з проникненням у житло. А за п’ять місяців цього року показники безпосередньо знижено на 20 відсотків. Це пов’язано з тим, що ефективність роботи поліції взагалі, не тільки поліції охорони, а й оперативних підрозділів, карного розшуку, патрульної поліції зросла. Кількість зареєстрованих крадіжок зменшилася, а відсоток розкриття цих злочинів збільшився. Якщо в 2016-му він був у межах 5—7 відсотків, то сьогодні майже 36 відсотків злочинів розкриваються. Це невелике, але досить суттєве зростання.
— Яка ситуація з квартирами, котрі ви охороняєте?
— У нас цього року було зареєстровано 149 фактів спроби проникнення саме в ті помешкання, які ми охороняємо. Щоденно відбувається 2-3 затримання.
— Тобто охорона, яку ви здійснюєте, не завжди гарантує 100-відсоткове убезпечення від крадіїв?
— 100-відсотково гарантувати може лише Господь Бог, але надійність нашої служби на сьогодні — це 99,9 відсотка. На жаль, є проблема, пов’язана, наприклад, із часом доїзду. Не так із самим доїздом, як із тим, скільки часу злочинець перебуває на об’єкті. Останнє викрадення сталося на вулиці Володимирській. Там злочинці були одну хвилину і тридцять вісім секунд. Звичайно, за дві хвилини жодна служба, якщо вона не стоїть поруч, не доїжджає. Буває, що ми прибуваємо досить швидко, навіть у межах двох хвилин, і припиняємо ці правопорушення. Минулого року було декілька таких, скажімо, «з вигадкою» крадіжок. Злочинці знали, що в районному центрі — лише одна наша група реагування. Вони приїхали до об’єкта одного з банків, який у нас під охороною, відкрили вікна, імітували проникнення. Наш наряд із центру зони, де він стоїть, зреагував на це. Коли приїхали, побачили обман. В цей час надійшов сигнал з іншої частини міста, де грабували ювелірний магазин. Відповідно наші помчали туди, а по дорозі розкидані «їжаки»: маленькі, гостренькі, пробили два колеса в автомобілі. Поміняли колеса, прилітають, а злодії розбили скло, залізли у вікно, причепили тросом сейф до автомобіля, витягли його разом із вікном, закинули сейф у машину і поїхали.
— І не знайшли?
— Не знайшли. Цей випадок трапився минулого року в Миколаївській області, такий же стався в Черкаській. І там майже затримали злочинців, але вони протаранили машину і втекли, а наше авто через пошкодження не змогло їхати. І їх також поки що не знайшли. Багато затримуємо сьогодні. Тепер злодії працюють групами. Не просто йдуть у першу-ліпшу квартиру, а придивляються, вивчають спосіб життя, тобто відстежують.
— У зв’язку з цим запитання: як ви визначаєте пункт дислокації і співвідношення кількості об’єктів під охороною і пунктів дислокації?
— По-перше, ми складаємо карту, де відзначаємо, аналізуємо, де і які об’єкти й помешкання громадян у нас під охороною, і, відповідно, там визначаємо центри зон, звідки в найкоротший термін можна дістатися до основної кількості необхідних нам об’єктів. Там, де в нас є певні відстані до зони реагування, об’єкти, дещо віддалені від центру зони, ми в договорі обов’язково прописуємо час доїзду. Сьогодні є досить серйозна тенденція: мешканці, наприклад, котеджного містечка звертаються до нас із проханням, щоб група реагування була в їхньому містечку і щоб вона забезпечувала реагування в найкоротший термін. Ми максимально йдемо назустріч, максимально визначаємося з приводу ціни, з приводу об’єктів, самого предмета охорони, скільки людей потрібно. Якщо це мобільні групи, автомобіль, то троє працівників цілодобово мають працювати. Це вартує певну суму грошей, щоб було рентабельно. Ми пропонуємо громадянам, і якщо вони згодні, то такі групи виставляємо, і вони працюють виключно на цей мікрорайон або котеджне містечко. Також сьогодні досить плідно починаємо працювати з міськими, сільськими громадами, де в органах місцевого самоврядування теж є певні кошти, які вони можуть спрямовувати на безпеку своїх територій, на забезпечення громадського порядку. Ми укладаємо угоди, забезпечуємо патрулювання, не тільки реагування на об’єкти, які перебувають безпосередньо в зоні дії, а й гарантування громадського порядку на цій території.
— Куди здебільшого йдуть красти: в банки, елітні магазини чи в квартири?
— На жаль, сьогодні є спеціалізація — той, хто іде і грабує банки чи магазини, не полізе в квартири. І, на жаль, нині досить багато злочинів щодо банкоматів. Останній скоєно у Львівській області. У лікарні в банкомат «ПриватБанку» було закладено вибухівку, яка рознесла банкомат. Швидко зреагувавши, майже через хвилину прибули на місце, однак не встигли затримати злочинців. Вони зникли, забравши багато грошей, а чимало готівки було розкидано після вибуху. Приблизно три місяці тому так само вибухнув банкомат у Сумах. Наш наряд виїхав вчасно і затримав порушників. На жаль, при цьому було поранено нашого працівника. Зловмисник теж був поранений, але його затримали. І, як з’ясувалося, це в нього вже не перший банкомат. Стосовно нього відкрито кримінальне провадження. А наш працівник одужує, наразі він проходить реабілітацію.
— Тепер квартирні злодії, мабуть, дещо інші, ніж 20—30 років тому? Вони вже озброєні, чинять опір поліції при затриманні...
— Існує загальна така тенденція. Відбуваються напади на об’єкти під охороною, на житло, коли там люди. Останній випадок був у місті Києві в селі Чапаєвка: злочинці зайшли в будинок, зв’язали дітей господарів, забрали цінності і поїхали. Господарі зайшли в дім, побачили це і натиснули кнопку. Звичайно, коли наш наряд приїхав, уже нікого там не було. І це трапляється, на жаль, досить часто. Ми пропонуємо, коли встановлюємо сигналізацію, в обов’язковому порядку ставити і «тривожну кнопку», її можна замаскувати і при необхідності одразу натискати, щоб ми могли миттєво зреагувати. Чи ми, чи інша охоронна компанія. Як я казав, їх на ринку сьогодні багато, і вони так само реагують на виклики.
— Ідеального варіанту охорони не існує, але якісь рекомендації, що можуть допомогти максимально убезпечити, як мінімум, своє житло, є?
— У нас, на жаль, люди розповідають у соціальних мережах, що придбали, наприклад шубу норкову, новий гаджет, а через тиждень пишуть, що їдуть відпочивати на Канарські острови... Злодії відстежують такі моменти. Тому, якщо у вас є необхідність поділитися своїми придбаннями та емоціями, краще це зробити лише вдома, а не в Інтернеті. Також важливим фактором є добросусідські відносини. Усі розуміють: якщо у вас дружні стосунки з сусідами, то вони завжди наглянуть за вашим помешканням, прийдуть полити квіти, світло ввімкнуть, пошту заберуть, якусь білизну повісять на балконі, щоб відчувалася присутність людей. Потрібно встановити нормальні двері зі щонайменше двома замками різних систем. Замків, які б убезпечували на 100 відсотків, не існує, просто є надійні замки, і щоб їх відкрити, потрібно більше часу. І що більший цей час, то більше шансів, що злочинець відмовиться від своїх намірів або буде помічений іншими людьми, котрі проінформують поліцію або якось інакше завадять вчинити це правопорушення. Звичайно, це вікна-двері, також є перший-другий і останні поверхи, де просто через балкон чи кватирку проникають у приміщення. І завершуючи цей комплекс — це, звісно, охоронна сигналізація, яка дає змогу сьогодні мати технічну охорону.
— Скільки коштує в середньому така охоронна сигналізація?
— Охоронна сигналізація — мінімальний пакет — це 7 тисяч 500 грн.
— Це установка?
— Установка, обладнання і робота з монтажу цього обладнання. Абонплата за місяць становить від 180 гривень і більше. Хто скільки зон контролю встановлює. Мінімально це можуть бути двері, один датчик руху і розбиття скла. Якщо це перший, другий, останній поверхи — ми рекомендуємо в кожній кімнаті встановлювати ці датчики, це збільшує зони охорони. Можливо здавати під охорону навіть під час перебування в приміщенні. Бо, на жаль, є випадки, коли проникають у будинок, де є люди.
— Трагедія у Княжичах. Ваші були там задіяні?
— Так. Там двоє наших працівників загинули.
— І що на сьогодні?
— Кримінальне провадження веде Генеральна прокуратура. Поки що ми не маємо ніяких нових даних. З моєї точки зору, це була така надзвичайна подія, трагічний збіг обставин.
— Нині в суспільстві дуже активно анонсується питання вільного обігу зброї. Ваше особисте ставлення до цього?
— Один із закидів приватних охоронних структур на адресу поліції охорони — те, що ми маємо право на зброю вогнепальну, короткоствольну і навіть на автоматичну, а вони не мають. Саме вони прагнуть вільного володіння зброєю. Моя думка така: суспільство, на жаль, ще не готове до вільного обігу зброї. Хоч як прикро, але сьогодні вільно можна придбати медичну довідку, яка дає право на володіння зброєю. Сьогодні кожен громадянин, у принципі, якщо він має бажання, може отримати гладкоствольну зброю, нарізну мисливську. Я думаю, цього достатньо, щоб захистити своє помешкання.
Крім того, певні категорії громадян мають право на пристрої вітчизняного виробництва з гумовими кулями — це журналісти, працівники правоохоронних органів, державні службовці, особи, щодо яких здійснюються заходи захисту свідків чи учасників кримінального судочинства. Моя думка: необхідно підготувати суспільство до вільного обігу зброї. Побудувати систему, яка б мала чіткий медичний контроль психологічного, медичного стану громадянина, здатності його контролювати свої емоції і дії у разі виникнення, скажімо, критичної ситуації із застосуванням зброї. Має бути механізм навчання. Сумніваюся, що наші громадяни, які придбають цю зброю, раз на місяць чи на два тижні їздитимуть у тир і вдосконалюватимуть свої навички. Дуже багато є моментів, які необхідно врегулювати. До речі, наявність вогнепальної зброї робить її власника об’єктом нападу. У злочинців є спокуса заволодіти чиєюсь зброєю і застосувати її.
— Багато народних депутатів користуються вашими послугами?
— Ні, не багато. У нас під особистою охороною майже 380 чоловік.
— А хто платить за це?
— Кожен платить особисто, або їхні підприємства, або юридичні особи. В принципі ми можемо укласти договір і з фізичною особою, і з юридичною на охорону менеджменту чи керівників.
— Скажіть, будь ласка, ви проводите змагання між охоронними структурами?
— Ви знаєте, досить цікаве запитання. Я є президентом Федерації охоронців України. У нас є така федерація національна, і є міжнародна федерація, яку очолює керівник УДО, керівник колишньої «дев’ятки». І ми щороку проводимо чемпіонат України, чемпіонат Європи, чемпіонат світу. Чемпіонат України був у травні у Чернівцях, його третій рік поспіль виграє команда нашого підрозділу. Управління з фізичної безпеки міста Києва. На чемпіонаті світу минулого року наші стали другими. В ньому брали участь 25 команд, із них п’ять — іноземні.
— Планується пенсійна реформа, якою передбачено, що не буде дострокового виходу на пенсію. Це вплинуло на відставки ваших людей?
— На сьогодні ми не спостерігаємо такого суттєвого виходу на пенсію працівників. Наскільки я розумію, реформа не торкнеться забезпечення військових. Працівники правоохоронних органів підпадають під дію закону про пенсійне забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб. Вони — третій етап пенсійної реформи.
Очевидно, тому не спостерігаємо відтоку наших працівників. Думаю, треба підходити досить виважено. Я не бачу великої проблеми в тому, щоби наші люди працювали понад 20-25 років на службі. Я зовсім не розумію ситуацію, коли чоловік у 45 іде на пенсію. Право таке є, але це не зовсім правильно: держава вкладала кошти, держава його виховувала, навчала, і в такому розквіті сил, коли він може для держави принести користь, він залишає службу. Це не зовсім правильно. І якщо говорити взагалі про закордон, то там поліцейські — це цивільна організація, а не так, як у нас, воєнізована, там, крім того, що у поліцейського є соціальний пакет, грошове та інше забезпечення, він також має право служити до 60 і 65 років. У нас той же поліцейський, який відпрацював добу, потім має дві доби вільного часу. І що йому заважає взяти молоток і піти в кузню, щось там покувати? Це ж не входить до основної діяльності. У нас, на жаль, в одній з областей склали протокол про корупцію на охоронника, не на поліцейського, який десь у селі кував підкову. І він заробив там якусь тисячу гривень, а йому написали протокол про корупцію. Нісенітниця.
— Охорона освітніх закладів. «Тривожна кнопка» зазвичай розташована в кабінеті директора. Чи є доступ для більшої кількості людей?
— Ми намагаємося, щоб був більший доступ. Однак діти люблять погратися, і тому, з одного боку, треба дати більший доступ, а з другого — убезпечити від хибних спрацювань. До того ж, у більшості шкіл є фізична охорона, а у охоронців — брелоки радіокнопок.
— А яка статистика проникнення злочинів у школи? Бійки, наркотики?
— Ні, такої статистики немає. Частіше це прихід у навчальний заклад сторонніх осіб. У зв’язку з цим досить часто нас викликають.
— Є статистика по наркотиках?
— Останнім часом досить серйозно реорганізовані підрозділи поліції з протидії незаконному обігу наркотиків. Треба розуміти, що в підрозділах протидії наркозлочинності було досить багато корупційних проявів. Щоб уникнути цього, заступниками керівників обласних управлінь призначені представники внутрішньої безпеки. На сьогодні серйозно працюють ці підрозділи. Виявлено 12,5 тисячі кримінальних правопорушень в сфері незаконного обігу, що на 38 відсотків більше, ніж минулого року за такий само період.
— Це в освітніх закладах?
— Це взагалі.
— Скажіть, будь ласка, чи працюєте ви з садовими товариствами? З дачними кооперативами?
— На жаль, це не масово. Частіше там встановлюють охоронну сигналізацію, і, відповідно, ми реагуємо. Пропонуємо свої послуги до комплексного захисту, знову ж таки з присутністю нашої групи реагування, і таке інше. Але, як я сказав, це по розрахунку. Вартість групи реагування на місяць — у межах 110 тисяч гривень. Тобто якщо в цьому кооперативі є така сума, будь ласка, ми можемо забезпечити присутність. Загалом ми намагаємося широко пропонувати свої послуги: встановлюємо сигналізацію. Сьогодні є можливість встановити навіть і відеонагляд, і різні системи, які блокуватимуть приміщення, наприклад, вмикатимуть чи вимикатимуть світло, отримувати сигнал про спрацювання на мобільний телефон і т. і. Є великий комплекс послуг, але, знову ж, усе це за бажанням замовника.
— Скажіть, будь ласка, а крім зброї, які ще переваги державної структури?
— Я вже казав — це повноваження. Ми маємо всі повноваження поліції щодо затримання особи, складання протоколів, доставлення до відповідних підрозділів. Крім цього, ми маємо найпоширенішу мережу реагування, це понад шістсот груп реагування. Навчений персонал, багаторічний досвід і чітка взаємодія з підрозділами поліції, що дає змогу найефективніше забезпечувати охорону.
Ми теж працюємо з приватними охоронними структурами, коли реагуємо на їхні тривожні повідомлення. Виникає якась конфліктна ситуація чи затримують громадянина, який викрав щось. Вони викликають нас.
— Ви кажете, що є багато охоронних приватних фірм. Але вони не мають такого матеріально-технічного обладнання. Та й озброєння у них на рівні аматорського. Ми були свідками того, що приватні охоронці, зокрема у супермаркетах, не здатні запобігти злочинним діям або перевищують свої повноваження. Це, зокрема, пов’язано з тим, що вони не мають достатньо правових важелів порівняно з вашою службою. Тоді який сенс наймати приватну охорону, якщо у підсумку вони звертаються до вас по допомогу. Простіше укласти угоду одразу з вашою службою.
— Це ж пропозиція, хто що хоче, те й обирає. Але я кажу, що сьогодні найефективнішою є поліція охорони, ніхто не може зрівнятися за кількістю груп реагування, за повноваженнями, якістю надання послуг. Конкурентів у нас нема.
Фото прес-служби Департаменту поліції охорони.
