Три роки без зростання туристичного потоку, десятки кафе та міні-готелів, що закриваються через збитки. Така картина нині спостерігається в колись жвавому популярному серед вітчизняних відпочивальників Криму. Українські туристи неохоче їдуть на колись улюблений півострів.
Він подобається багатьом українцям і нині, але ситуація, яка склалася в 2014 році після захоплення Криму, призвела до значного скорочення турпотоку з території материкової України. Якщо раніше в загальному обсязі туристів, які приїжджають на півострів, українці займали приблизно 80%, то тепер ця частка помітно зменшилася і становить не більш як 10 відсотків, а деякі експерти кажуть, що ще менше.
Крім того, спостерігається зниження й загального турпотоку в Крим. За інформацією «міністерства курортів», станом на 1 червня скорочення становило 3,8%, до 1,174 мільйона осіб. Але й це явно завищена цифра. У Криму чомусь рахують туристів за кількістю пасажирів місцевого аеропорту, а там і ті, хто у відрядженні, вони можуть літати кілька разів на тиждень, і різні делегації. А враховують усіх.
Кримські санаторії фактично стоять порожніми, не маючи колишнього завантаження. «Влада» каже, що з будівництвом мосту через Керченську протоку зростання кількості туристів буде помітнішим, і називає цифри в 8 і 10 мільйонів осіб на рік. Експерти туристичної галузі сприймають ці слова з усмішкою. Людмила, директор однієї з фірм Сімферополя, каже, що з відкриттям для російських туристів турецького напрямку кримські туристичні фірми зазнають збитків. «Спостерігається зниження заїзду туристів і туристичних груп. Крим стає менш цікавим, відкриття руху Керченським мостом, яке заплановане на наступний рік, навряд чи виправить ситуацію», — розповідає вона.
Для туристів, каже керівник турфірми, головне тепер не тільки море, сонце та прекрасні краєвиди. Багато хто побував у зарубіжних країнах і бачив європейські, турецькі, острівні курорти. «Приваблює передусім рівень сервісу, за який громадянин готовий викласти свої гроші, а якщо рівень не відповідає його уявленням про комфортність, то туриста нічим не заманеш», — зазначає вона.
Ще одна проблема кримських курортів, зокрема й мережі громадського харчування, — рівень цін. У соцмережах один із блогерів Sandro Kyrіar розмістив фото, зняте в одному з кримських кафе. Ціни справді вражають. Середній обід із салатом, першою та другою стравою коштуватиме в середньому 500—700 руб. (приблизно 20 доларів). І йдеться не про ресторан, а про звичайне кафе.
Ціни на продукти харчування в літньому Криму також зашкалюють, іноді складається враження, що абрикоси або персики вирощуються десь на Марсі й звідти вже доставляються на півострів.
Щодо пляжів, то багато з них належно не прибираються, а турист привозить із собою не стільки спогади про відпочинок, скільки про торговців — і юних, і не дуже юних місцевих жителів, які переміщаються пляжем. Пропонують варену кукурудзу, невеликі шашлички з морепродуктів, пиріжки. І, звичайно, пахлаву та інші солодощі. Вигук «Пахлава медова!» асоціюється з відпочинком у Криму. І цей крик буде ще довго стояти у вухах туриста, який все-таки ризикне приїхати на півострів.
На набережній Алушти одна з відпочивальниць, яка приїхала сюди з Тюмені, розповідає, що все дуже дороге, порівняно з Туреччиною майже удвічі дорожче. «Наступного разу поїдемо відпочивати до Туреччини, хоч гроші заощадимо», — каже вона.
Сімферополь—Київ.
Фото з соцмережі Фейсбук.
