Наступного тижня завершиться додаткова сесія тестування і вступники почнуть подавати заяви до вишів

Брати штурмом приймальні комісії немає потреби — заяви подають в електронному вигляді через Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО) за адресою ez.osvіtavsіm.org.ua.
Цього разу абітурієнти зможуть написати 9 заяв на 4 спеціальності. Питання: ким бути і де навчатися, — допоможе вирішити розгалужена система пільг та винятків із правил, яка нещодавно збагатилася ще й за рахунок запровадження так званих коефіцієнтів — регіонального, галузевого та сільського.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).

Основа конкурсного бала кожного вступника традиційно формується за рахунок суми балів сертифікатів ЗНО з відповідних предметів. Цьогоріч її множитимуть на згадані коефіцієнти. Як роз’яснили «Голосу України» в прес-службі МОН, усі коефіцієнти застосовуватимуться одночасно. Тобто один і той самий випускник може одразу покращити свій результат максимум на 9—10 балів.
Що далі омріяний виш від столиці — то краще. Для київських навчальних закладів регіональний коефіцієнт становитиме 1, для львівських, дніпровських, одеських, харківських — 1,01, для розташованих на Донеччині й Луганщині та переміщених з непідконтрольних Україні територій — 1,03, для решти — 1,02. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, у такий спосіб абітурієнтів мотивують навчатися ближче до місця проживання. Галузевий коефіцієнт (1,03) спонукатиме подавати заяви на не надто популярні серед вступників та дефіцитні для країни інженерні й природничо-математичні спеціальності, а сільський (1,02) — підтримає дітей з глибинки, які потерпають від поганої якості викладання і демонструють гірші результати тестування порівняно з міськими ровесниками.
Остання преференція стосуватиметься випускників сільських шкіл поточного року. Поінформовані оптимісти очікують, що до них доєднаються креативні городяни, які встигли останні кілька місяців чи то «на папері» (згідно з поданою довідкою), чи то насправді провчитися у найближчому селі. Проте така система залишає поза увагою торішніх випускників провінційних шкіл, які пролетіли зі вступом і хочуть спробувати свої сили ще раз. Крім того, вона ставить на один щабель вихідців з віддалених гірських та «елітних» приміських сіл. Окремі експерти вже охрестили систему коефіцієнтів «одиницею з обманом».
Ще одна новація нинішньої вступної кампанії — можливість подавати до вишів сертифікати ЗНО 2016 та 2017 років. Деякі експерти заявляють, що результати зовнішнього оцінювання різних років порівнювати некоректно.
«Це дуже непрофесійно порівнювати результати ЗНО 2017-го з результатами 2016-го чи раніше хоча б з однієї причини: щороку рівень складності тестів, які пропонують абітурієнтам, різний. Тобто термометр, яким ми вимірюємо якість знань, щороку з різною похибкою», — заявив на прес-конференції колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.
За його словами, цього разу тест з математики був набагато легшим, ніж у 2016-му, а з хімії — навпаки, складнішим. «Цього року результати ЗНО кращі, ніж у попередні роки, з математики й англійської. Даруйте, я в це не вірю!» — зізнається експерт. Навряд чи за рік у наших школах так підвищився рівень викладання англійської, каже Ігор Лікарчук і додає: «Можливо, краще почали працювати репетитори і ще більше абітурієнтів до них почало звертатися».
Відповідну статистику можна знайти на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. Зокрема, інфографіку, що ілюструє кількість учасників, які склали ЗНО з певного предмета на 195—200 балів у 2017 та 2016 роках.
Так, за підсумками тестування з математики цього року відмінниками стали 1016 абітурієнтів, тоді як минулого їх було лише 470. З англійської мови результати теж значно покращилися: з цієї дисципліни від 195 до 200 балів отримали 1528 вступників проти торішніх 855.
«Нам сьогодні треба докорінно змінювати технологію проведення зовнішнього оцінювання, включно з алгоритмами формування контрольно-вимірювальних матеріалів, алгоритмом формування тестів, який не змінювався з 2006 року», — зазначив Ігор Лікарчук. Сприятиме цьому створення автоматизованого банку завдань для ЗНО, який міститиме десятки тисяч варіантів, що пройшли апробацію і мають гарні психометричні характеристики. «Банк тестових завдань, який ми почали створювати ще 2010 року, не функціонує, — каже Ігор Лікарчук. — Тобто роль суб’єктивного чинника у відборі завдань для тестів надзвичайно велика».
Він закликав журналістів не складати рейтинги шкіл на підставі результатів ЗНО і взагалі не порівнювати досягнення учасників тестування різних років. Та найцікавіше, що «виміряні різними термометрами» знання вже у липні порівнюватимуть під час вступної кампанії і на цій підставі формуватимуть рейтинговий список абітурієнтів. Чи забезпечить це рівний доступ до вищої освіти та чесний конкурсний відбір до навчальних закладів? Питання залишається відкритим.

ДО РЕЧІ

Віртуальні кабінети абітурієнти почали створювати 29 червня, а заяви писатимуть з 12 липня. Щоб уникнути перевантаження системи, цього року було вирішено розвести у часі створення електронних кабінетів вступників та процедуру подання через них заяв. У Міністерстві освіти радять не поспішати це робити в перший день, але й не залишати справу на останній.
Як повідомила на запит «Голосу України» директор Державного підприємства «Інфоресурс» Оксана Бєлік, яке адмініструє ЄДЕБО, станом на 9.00 7 липня 2017 року свій особистий електронний кабінет зареєстрував 85 131 абітурієнт. «Ми забезпечуємо надійний захист інформації. Під час попередньої кібератаки вдалося захистити систему від уражень, і нині вона працює в штатному режимі», — зазначають фахівці «Інфоресурсу».