Днями у Верховній Раді висадився справжній інтелектуальний десант з Японії.
Йошіхіко Окабе (на знімку праворуч) — професор університету Кобе Гакуін та декан факультету економіки цього вишу Хікарі Бан взяли участь у парламентському семінарі «Японський економічний прорив: уроки для України», що відбувся під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва та за сприяння Української асоціації Римського клубу.
Голова комітету Віктор Галасюк (на знімку ліворуч) почав семінар з презентації невтішних перспектив для України до 2050 року, якщо збережеться нинішній низький рівень зростання ВВП. Цьогоріч, за прогнозами Нацбанку, він становитиме 2—2,5 відсотка у ліпшому разі, утім, є й більш песимістичні сценарії. «Зростання ВВП на 1—1,5 відсотка щороку перетворить Україну на сировинний придаток, спричинить зменшення кількості населення», — заявив В. Галасюк. На підтвердження цих слів він привів розрахунки фонду народонаселення ООН, за якими 2100 року в Україні житиме 25 мільйонів осіб. Крім того, голова комітету нагадав, що вже сьогодні українська економіка залежить від світових цін на сировину, а ВВП на душу населення у п’ять разів нижчий, ніж у країнах Євросоюзу. Які стратегії створити для того, аби негативні прогнози міжнародних організацій не справдилися, парламентарії запитали у японських економістів. Ті насамперед підкреслили, що давати поради, а тим паче вказувати, як вчинити у тій чи іншій ситуації, вони не будуть, а можуть лише навести приклади з позитивного японського досвіду.
За браком газетної площі про всі японські рецепти розповісти не вдасться, то зупинимося на двох найцікавіших. Перший парадоксальний: не варто поспішати з приватизацією. Один з японських гостей нагадав, що після Другої світової війни одна маленька японська компанія, в якій працювало до 15 чоловік, намагалася взяти кредит у приватних банків для початку виготовлення побутових електроприладів. Всюди отримала відмову. Допоміг лише державний банк, який підтримував виокремлені урядом пріоритетні галузі. Ця маленька компанія називалася Sony, і якби не той кредит державного банку, то, можливо, ми б про неї й не дізналися. Другий рецепт успіху, на якому особливо закцентував Й. Окабе, — орієнтування на високотехнологічну продукцію малих та середніх підприємств, без якої не зможуть працювати промислові гіганти. «Справжня міць японської економіки — не в автомобілях і побутовій техніці, а в проміжних товарах, тобто в постачанні деталей і матеріалів для пристроїв», — розповів Й. Окабе парламентаріям, до речі, українською мовою. За його словами, така модель економіки виграшна й для політики, бо нівелює олігархічну систему.
Чи зроблять висновок з японських рецептів народні депутати України — покаже вже найближчий час.
Фото автора.
