У Мінську відбулася чергова зустріч учасників проекту «Жіночі ініціативи за мир на Донбасі». Як визначили головну мета проекту його організатори — це побудова діалогу через кордони.
— У діалозі взяли участь понад тридцять представниць України, серед яких були внутрішньо переміщені особи та мешканки непідконтрольних Донецька й Луганська, — розповідає одна з учасниць проекту активістка громадської організації «Жінки Донбасу» Альбіна Кушельова. — Крім того, свої ініціативи, спрямовані на миротворчий діалог, презентували й представниці громадянського суспільства Східної Росії, а також країн Західної Європи. Міжнародні експерти говорять, що раніше їм не вдавалося побудувати діалог через кордон, оскільки перші такі зустрічі відзначалися сутичками між учасниками. Політкоректності, при всьому бажанні, досягти було важко. Третій діалог, я вважаю, вдався, бо організаторами було вироблено стандарт стосунків. Перед учасницями діалогу поставили умову: оскільки вони виражають різні політичні позиції та погляди, то треба стриматися від оціночних суджень. Ми не повинні коментувати один одного, ставити уточнюючі запитання, що стосуються безпосередньої позиції учасника зустрічі, та ін. Це допомогло налагодити діалог.
«ЛНР» представляли дві учасниці — лікар і вчитель. Презентувавши свій проект під назвою «Соціальний театр», вони розповіли, з якими проблемами, зокрема, стикаються вчителі «республіки». Одна з них стосується залучення до різних заходів артистів. Виявляється, представники шоу-бізнесу відмовляються співробітничати з керівництвом «ЛНР», оскільки бояться вийти на сцену й відкрито сказати про свою позицію та про ставлення до подій, що відбуваються. За словами Альбіни, посланці ОРДЛО всіляко намагалися маніпулювати представниками міжнародних організацій, доводячи, що Україна становить загрозу для всіх жителів Донбасу. Наприклад, казали, що виїзд на територію України завжди пов’язаний з ризиком потрапити за ґрати та ін. Учасники діалогу зі сторони Луганщини розставили всі крапки над «і»...
— Ми розповіли про свою ініціативу з проведення діалогових зустрічей представниць підконтрольної та непідконтрольної українському уряду частин області, яка була підтримана очільником Луганської обласної державної адміністрації — керівником обласної військово-цивільної адміністрації Юрієм Гарбузом у рамках соціально-гуманітарної акції «Луганщина у нас одна». Варто зазначити, що в рамках цього проекту ми прийняли й спрямували два звернення до керівництва країни з позначенням больових точок області, однак ніякої реакції у відповідь не надійшло. Таку само проблему, до речі, констатували всі учасники зустрічі: куди не стукай, — не відкривають, на суспільну думку реакції немає. Але жінки не мають наміру здаватися, вважаючи, що вода камінь точить. Тому готові реалізувати ще 17 різних проектів у цьому напрямі, — розповідає співбесідниця.
Сьогодні на Луганщині думають над подальшим розвитком процесу спілкування з жінками непідконтрольної території та намагаються вийти на якісно новий рівень у реалізації свого проекту.
— Оскільки існує недержавна процедура громадського обговорення, постараємося залучити жінок із непідконтрольної території до обговорення різних нормативно-правових актів, що стосуються мирних ініціатив у регулюванні воєнного конфлікту на Донбасі, — пояснює Альбіна. — Одне слово, будемо спільно виробляти конкретні пропозиції до конкретних документів. Крім того, ми вирішили моніторити реалізацію розпорядження Кабміну, який визначає окремі принципи в політиці щодо непідконтрольної частини області. Примітно, що всі учасники зустрічі в Мінську, у тому числі й представники ОРДЛО, підтвердили свій намір взяти участь у нашому проекті, закріпивши свою згоду підписами.
Павло ВОРОНЦОВ.
Луганська область.
