Випускники з анексованого Криму та зони АТО зможуть вступати без ЗНО й атестата державного зразка

Фейкові дипломи вишів, розташованих в анексованому Криму та непідконтрольних Україні районах Донбасу, не визнає жодна цивілізована країна. Для мешканців цих територій можливість вступати до українських університетів — шанс здобути гідну освіту. 

Другий рік поспіль під час вступної кампанії для абітурієнтів з непідконтрольних територій працюють центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Останні створено на базі дванадцяти вищих навчальних закладів у Києві, Херсоні, Запоріжжі, Харкові, Львові та Дніпрі.
Сюди приїздять охочі вступити до вишів за звичайною процедурою — через ЗНО, а також за полегшеною — через вступні іспити.
Центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» працюють і на базі переміщеного до Києва з анексованого Криму Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Навчальний заклад приваблює не лише кримчан, а й мешканців зони проведення АТО, адже це — фактично єдиний столичний університет, куди вони можуть вступити за спрощеною процедурою — без ЗНО, навіть не маючи шкільного атестата українського зразка. Кримчан прийматимуть ще й у Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана.
За три роки на непідконтрольних територіях відзначило 16-річчя чимало наших співгромадян, які не мають навіть українського паспорта. Таким абітурієнтам у виші допомагають його оформити. Задля безпеки вступників з окупованих територій їхні прізвища під час вступної кампанії зашифровуватимуть.

— Ми діємо за відпрацьованою схемою. Порівняно з минулим роком фактично нічого не змінилося, якщо не зважати на сумнозвісний закон № 6116, ухвалений на порозі вступної кампанії, — розповідає «Голосу України» ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Володимир Казарін (на знімку). — Як відомо, цей документ передбачає спрощений вступ для абітурієнтів з Криму до вишів чотирьох південних областей країни. Він породив певні сумніви в умах вступників, які чомусь вирішили, що тепер система вступу через центри «Крим-Україна» не працюватиме. Ми витрачаємо чимало часу на спростування цих чуток. Хоча і самі не розуміємо, як цей закон діятиме, — там купа нечітко виписаних юридичних моментів. Наскільки ми зрозуміли, закон розрахований на вступників, які матимуть український атестат. А де вони, цікаво, його візьмуть там, у Криму?
Нагадаємо, що через центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна» можуть вступати й мешканці окупованих територій, які не мають українського атестата і не пройшли зовнішнє незалежне оцінювання. Власне, для них і передбачено спрощену процедуру вступу — без ЗНО. Для цього вони мають в уповноваженій школі скласти два державні іспити (ДПА) — з української мови та історії, а потім — профільний вступний іспит в університеті.
— Сьогодні, 12 липня, у нас 38 вступників пішли складати іспит з української мови, — додає Володимир Казарін. — Це 38 вступників, які не мають атестата державного зразка. Крім того, троє наших вступників склали цей іспит 19 червня. Це абітурієнти, які ще взимку прикріпилися до однієї з уповноважених шкіл, яку закінчили дистанційно й де отримали атестат. Скільки загалом випускників з Криму та Донбасу вирішать вступати до нашого університету, з урахуванням тих, хто подає електронні заяви і вступатиме за звичайною процедурою, через ЗНО, ми зможемо сказати пізніше.
Для кримчан та мешканців зони АТО в університеті згідно із законодавством мають відвести 20 відсотків від загальної кількості бюджетних місць. Коли ми спілкувалися з Володимиром Казаріним, ще не були відомі обсяги держзамовлення для українських вишів і говорити про конкретні цифри було зарано.
Водночас експерти висловлюють сумніви у тому, що швидко і без проблем зможе запрацювати закон № 6116, який передбачає виділення додаткової квоти для кримчан — 1000 місць державного замовлення, які розподілять між вишами чотирьох областей. За яким принципом і коли  — невідомо.
Та найбільша проблема, з якою стикаються випускники з Донбасу та Криму — це складності з перетином лінії розмежування. «Та сторона чудово розуміє, куди їдуть у цей час діти певного віку, — пояснює Володимир Казарін, — і створює штучні перепони. Чіпляються до документів: мовляв, щось у паспорті не так вказано. У хлопчиків запитують: ти в армії служив? Ні? Відслужиш, от тоді і поїдеш! Повертайся назад. Деяким вступникам вдається перетнути лінію розмежування лише з другої чи третьої спроби. Тому центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна» працюватимуть аж до 30 вересня. Щоб залишити можливість тим, кому не вдасться вступити на бюджет, потрапити на контракт чи перевестися на місця державного замовлення. Повірте, сюди їдуть найбільш мотивовані абітурієнти. Україна має боротися за цих дітей  і всіляко їм сприяти, бо це — її майбутнє».

Анна ЛУКАНСЬКА.
Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).