Не реалізовані вчасно кошти, передбачені на закупівлю військової техніки і озброєння, пропонують не повертати до загального фонду держбюджету, а пролонгувати на наступний рік. З такою ініціативою виступає Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Про це повідомив під час останнього його засідання секретар комітету, народний депутат України Іван Вінник. За його словами, цю цікаву бюджетну норму треба змінити, щоб уникнути «швидкого пристосування» грошей не зрозуміло куди наприкінці року, як зазвичай відбувається».
— Окреме питання — розподіл прибутку державних підприємств, які працюють у секторі ОПК. Раніше 70 відсотків після оподаткування вилучалося з них до державного бюджету. І підприємства фактично були позбавлені грошей на власний розвиток. Тому ми пропонуємо 30 відсотків відрахувань направляти у держбюджет, а решту залишати підприємствам, щоб вони могли інвестувати у свою базу, — зазначив Іван Вінник.
Народний депутат сподівається, що питання забезпечення ЗСУ засобами зв’язку таки буде розблоковано до кінця року. Як уже писав «Голос України», після тривалої історії вибору постачальника і повторних турів випробувань цих засобів Міністерство оборони ще раз підтвердило високу якість виробів та вигідні умови, які пропонує турецький виробник Aseslan. Тож, за словами Івана Вінника, до України розпочнуться поставки засобів зв’язку для наших військових із-за кордону. І вони згідно з законом мають бути оподатковані. «Цю ганебну ситуацію, коли в умовах війни держава так оподатковує постачання засобів безпеки для армії, треба негайно змінювати», — заявив він.
Коментуючи «Голосу України» ситуацію із невиконанням Державного оборонного замовлення, про яку йшлося на засіданні профільного парламентського комітету («Голос України» № 128 (6633) за 14.07 «Приватизація підприємств ОПК без посередників...»), народний депутат Дмитро Тимчук підтвердив, «що є проблеми у Кабміні, який не виконує своїх функцій із забезпечення організаційної частини ДОЗ».
— Я особисто спілкувався із керівниками оборонних підприємств та представниками «Укроборонпрому». Дізнався дивні речі. Наприклад, минулого року було укладено договори про закупівлю нової бронетехніки (йдеться, зокрема, про БТР-3, БТР-4, які виготовляють на Житомирському та Київському БТЗ. — Авт.). Але у контексті підвищення з 1 січня 2017 року «мінімалки», ці договори потрібно було переукладати. У Житомирі схожу ситуацію із проектами Мінекології було вирішено майже відразу. Тобто цивільний сектор реагує на такі речі швидко. А ось в оборонному секторі країни, де триває війна і є нагальна потреба у військовій техніці, це питання чомусь Кабмін так вирішити не може. І проблема не лише у підвищенні мінімальної зарплати. Вона пов’язана із бюрократичністю апарату виконавчої влади, — наголосив співрозмовник.
Тимчук стверджує: всі умови для виконання ДОЗ створено. На заводах кажуть: готові виконувати замовлення держави. Гроші передбачено. Але через банальну бюрократію процес не відбувається.
— Торік фінансування затвердженого Державного оборонного замовлення було прив’язано до конфіскації грошей Януковича, пояснює народний депутат. — Тоді Кабінет Міністрів пішов на певну аферу — поділив шкіру ще не вбитого ведмедя. Верховна Рада за цей законопроект не проголосувала, відповідно, цих коштів на виконання ДОЗ не було. Наприкінці минулого року, коли обговорювали наповнення військового бюджету на поточний рік, ми цю тему оминули, щоб знову оборонні підприємства і ЗСУ не ставали заручниками політичного рішення, — пояснив Дмитро Тимчук.
