У горлівському селищі Жовтневе, розташованому в окупованій частині Донбасу, — неприродний потоп. Але це надзвичайна подія не вчорашнього дня, а з «бородатою» історією. Ще коли успішно працювала шахта імені Гаєвого, селище гірників уже затоплювали шахтні води. Для населення була очевидною причетність рудничної рідини до руйнування приватних будиночків. Та й двоповерхівок: на підлозі перших поверхів там часто виступали калюжі. Керівники підприємства, у свою чергу, пояснювали, що шкодить вода із закритої ще в 60-ті роки шахти № 9 «Підземгаз».
Селища «йдуть на дно»
Нинішні батьки міста не бажають вникати в ці подробиці, а перекладають біди із затопленням селища виключно на Україну. Нині можна побачити цілі вулиці зруйнованих шахтними водами будинків. Люди, що приїхали в поминальний день на місцевий цвинтар, були вражені гучними жаб’ячими «перемовинами», водою із зеленою ряскою на узбіччях доріг вулиць Трудова й Комуністична, у дворах навіть у глибині селища, на території колись елітного так званого кварталу «Спасатєльний» (там розташовувався підрозділ гірничої рятувальної служби). Виходить вода на поверхню землі і в районі школи № 21 — на житломасиві Новогорлівського машзаводу. Риття канав для відведення мало допомагає.
За словами мешканців селища, на головному підприємстві Жовтневого — шахті імені Гаєвого — начебто залишили бригаду для викачування води. Інші стверджують: керівництво заявило, що грошей на це немає. 18 квітня на зупиненій шахті видали зарплату за лютий — по одній тисячі російських рублів. Як розповів безробітний гірник, нині у глибинних виробничих просторах шахти вода стоїть на рівні тисячі метрів від поверхні землі. Реструктуризація вугільного підприємства, за словами керівництва, завершена, наразі розпочався етап ліквідації.
Стрімке наближення до точки неповернення?
...Трохи більш як за рік до початку війни на горлівській шахті імені Леніна було введено в експлуатацію новий горизонт 1190 метрів. Подія давала підприємству перспективи роботи ще на чверть віку, видобутку за той період до восьми мільйонів тонн вугілля. За підрахунками спеціалістів, відкривалися можливості залучити до роботи на шахті щонайменше тисячу гірників. Горизонт відкрили 23 грудня 2012 року, тож не дивно, що за новорічними столами лунали тости за отримання роботи на знаменитій шахті. Наступного року видобувні й обслуговуючі дільниці поступово поповнювалися новими спеціалістами. У місті, де з 11 шахт сім було вже закрито, тисячі гірників залишились без роботи. Пуск нового горизонту на шахті імені Леніна дарував їм надію. На жаль, ненадовго.
У квітні 2014-го Росія розпочала загарбницьку війну проти України. Наприкінці того ж року вуглевидобуток на шахті остаточно припинився. Спочатку допоміжні служби виконували водовідведення, але не так довго. Наступного року рівень підземних вод став стрімко збільшуватися. Тепер, за словами спеціалістів, у підземних порожнечах виробок вода вже піднялася вище рівня 500 метрів. Відкачування її так і не здійснюється. За інформацією мешканців селища шахти, а також житломасивів Майський, Рудуч, Мирний, 88-й квартал, зафіксовано численні випадки виходу на поверхню рудникового газу метану. Місця його появи в будівлях не контролюються, що додає ще більше тривоги.
Про відносно недавні високі зарплати гірників нагадують горлівчанам лише топографічні назви: вулиці Велікан — на честь потужного перспективного вугільного пласту «Велікан» (до 1,4 метра), селища Рудуч (від Рудничне училище). З роботою в Горлівці, як і на всій тимчасово окупованій території, катастрофічно складно. Немає її.
Так звані «ЛНР» і «ДНР» стрімко несуться до катастрофи, що має точку неповернення. Сумарні розміри шахтних полів Горлівки становлять майже 200 квадратних кілометрів, сумарні надра шахт — то величезні підземні порожнечі, об’єднані, немов сполучені посудини. Ще до війни провідні спеціалісти наголошували, що без відкачування підземних і ґрунтових вод із шахтних виробок почнеться швидке заповнення рідиною всіх підземних порожнеч, розломів, щілин. У такому разі конкретно під Горлівкою прогнозують виникнення величезного озера. Наслідки цього можуть бути непередбачувані.
Ризики утворення величезних підземних водойм існують для всіх територій Донбасу, де здійснювався видобуток корисних копалин — вугілля, гіпсу, кіновару, доломіту тощо. Шахти зупиняють на всій тимчасово окупованій території, воду на відкачують. Ускладнює ситуацію наявність великої кількості «копанок». Як правило, вони неглибокі, експлуатуються з порушенням технологій і техніки безпеки, їхні порожнечі близькі до поверхні землі (!), швидко заповнюються водою і призводять до просідання землі, деформацій та руйнувань усього, що на поверхні.
Під час закриття шахт багаторазово підвищується і поширюється на великі території небезпека від могильників токсичних отруйних сполук (наприклад, у Горлівці — відходи хімічного виробництва), а також від близькості радіоактивних сполук (Єнакіївська шахта «Юнком», де майже 38 років тому на глибині 800 метрів було проведено експериментальний ядерний вибух). Але в «ЛДНР» і сусідній країні, що воює під прикриттям тих незаконних утворень, над можливим другим Чорнобилем не замислюються. Ну, кажуть, немає в них коштів на відкачування води із шахтних виробок — і що такого... Воєнні дії Росії на території України стрімко наближають екологічні катастрофи в Донбасі до точки неповернення.
Донецька область.
