Якби не служба в громадському формуванні «Ангели» (м. Верхньодніпровськ), хтозна, як би склалось життя кожного з цих 45 чоловіків. Хтось так би і був звичайним собі працівником газового господарства, хтось вже звично для себе займався б волонтерською роботою, а хтось би потроху займався підприємництвом, навіть не задумуючись про службу на варті спокою рідного міста і району. Коли ж у долю кожного з них увійшли «Ангели», то життя всіх цих чоловіків круто змінилось.
На фото (зліва направо): начальник штабу Ярослав Приходько, член формування Сергій Зозуля, голова спецпідрозділу Сергій Якименко.
Фото автора.
І це — не просто слова. Судіть самі: три роки тому начальником штабу цього громадського формування на запрошення керівника спецпідрозділу Сергія Якименка став Ярослав Приходько. Відслуживши 20 років в органах внутрішніх справ, Ярослав Миколайович пішов на вислугу і зразу якось відчув свою непотрібність. Ні, він не осів удома, а пішов працювати в приватну охорону, але за його плечима був незатребуваний досвід професіонала, яким не було з ким поділитися. Тож коли чоловіка запросили до громадського формування, яке вже встигло зажити в районі доброї слави, він наче знову на світ народився.
Або взяти Романа Басанського з м. Верхівцеве. В 2014 році він пішов на службу в АТО, згодом став військовим медиком і капеланом. Коли ж в «Ангелах» постало питання, з кого формувати свій місцевий підрозділ, вибір логічно випав на нього. Тож і нині Роман поєднує поїздки в зону АТО та патрулювання рідного Верхівцевого, вже будучи одним з «Ангелів». От не хочеться чоловіку бути тільки волонтером, капеланом і батьком трьох дітей — йому цього замало. Для того щоб його діти і дружина почувалися безпечно в рідному місті, він і став членом спецпідрозділу.
У тому ж таки 2014 році в спецпідрозділ прийшов і Сергій Зозуля. До того моменту він шукав себе: хотів стати пожежником, займався присадибним господарством, а потім став виконувати електромонтажні роботи, встановлювати охоронні системи. І тільки з моменту служби в «Ангелах» його життя пішло на принципово новий, якісний виток. Адже Сергій тоді не тільки вступив до місцевого технікуму, але ще й став депутатом районної ради, а значить вповні відчув на собі відповідальність за долю інших людей.
— Пригадую свій початок у спецпідрозділі, це були нічні чергування по місту, — розповідає Сергій Зозуля. — Запам’ятались обшуки у підозрілих на крадіжки телефонного кабелю, але, на жаль, тоді дротів у них виявити не вдалось. Незабутнім є і спільне з операми затримання місцевого кримінального авторитета.
Нічого дивного в тому, що прийшов тоді додому на самих лиш емоціях, немає. Тоді дружина Сергія сприйняла розповідь чоловіка про його чергування теж емоційно, а нині вже призвичаїлась до того, чим він займається.
Попервах були і побоювання за життя чоловіка, але він зміг переконати свою половинку, що хтось повинен це робити, то чому не він? На сьогодні вона вже просто звикла до тієї тривоги, яка сповнює жіночу душу, коли Сергія викликають серед ночі.
Насправді в кожного з них — своя історія і власна мотивація. Прикро, що, виконуючи свою таку важливу роботу, згідно із Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», інколи навіть ризикуючи своїм життям, ці люди не можуть розраховувати на підтримку своєї діяльності з боку місцевої влади. Адже якщо у Верхньодніпровську проходять якісь масові заходи, то влада міста завжди знає, що спецпідрозділ «Ангели» не підведе: забезпечить порядок, посприяє поліції, а у разі надзвичайних ситуацій надасть невідкладну допомогу, порятує майно і людей, затримає підозрілих і доставить у райвідділ поліції тощо. То чому ж тоді «Ангели» не можуть надіятися на допомогу з боку влади? Невже місцевий бюджет суттєво збідніє, коли місцева влада виділить їм якісь кошти на забезпечення поточної діяльності або, згідно із згаданим законом, заохотить особливо активних членів спецпідрозділу подарунком чи грошовою винагородою? Адже нерідко саме завдяки цим чоловікам і пересічні громадяни, і представники влади сплять спокійно вночі.
Натомість штаб цього громадського формування, яке єдине у Верхньодніпровському районі здійснює патрулювання території не тільки міських, а й сільських громад, тулиться у кімнаті, де старі стіни не просихають від вологи навіть улітку. Більше того, попервах у ньому не було ні меблів, ні техніки. А йдеться ж про громадське формування, котре не є прибутковим та існує винятково завдяки членським внескам!
До того ж зауважимо, що «Ангели» займаються профілактичною роботою з підростаючим поколінням — регулярно бувають у навчальних закладах, де для підлітків проводять спеціальні лекції. А торік члени цього спецпідрозділу провели військово-патріотичні навчання для дітей з прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Під час цих навчань діти стріляли з повітряної гвинтівки, складали і розбирали навчальний макет пістолета Макарова. Емоції дітей вихлюпувались через край. Задоволеними залишилися і юні учасники заходу, і дорослі, котрі його організували. Ярослав Приходько й досі з теплотою пригадує участь у них кількох вихованців місцевого інтернату, їхні очі, що буквально світились від щастя. Колись ці діти виростуть і вже власним чадам розкажуть про те, чому саме навчились від «Ангелів».
Важливим напрямом діяльності «Ангелів» також є волонтерська підтримка своїх побратимів, які служать в зоні АТО. Регулярно члени спецпідрозділу навідуються до Краматорська, Авдіївки та інших місць служби своїх товаришів і привозять їм одяг, харчі, дитячі малюнки. На знак подяки за свою допомогу Спецпідрозділ «Ангели» отримав від 131-го окремого розвідувального батальйону сухопутних військ прапор України з підписами бійців.
Тож у цього громадського формування — по-справжньому важлива місія. Чи ще в когось залишились сумніви?
Дніпропетровська область.
