Лектор-методист Херсонського планетарію Алла Вельдбрехт звикла розповідати школярам про таємниці космосу. Але вона й гадки не мала, що одного дня сама зіткнеться з космічним прибульцем. 

Якось Алла Андріївна випустила свого кота на двір і спостерігала, як її Кеша зручненько вмощується погрітися на осонні. Аж раптом над землею майнула якась тінь і пролунав удар, від якого Кеша з положення лежачи підскочив аж на метр! Господиня побігла на город подивитися, що так налякало домашнього улюбленця, й біля того місця, де він лежав, помітила свіжу заглибину. Розкопавши землю, Алла Андріївна витягла ще гарячий предмет завважки з п’ятдесят грамів, який вона спочатку прийняла за метеорит. Та детальніший огляд засвідчив, що з небес на город звалився не болід, а характерний зразок космічного сміття — оплавлений у атмосфері шматок якогось супутника чи дослідницької станції, що вийшла з ладу і зірвалася з орбіти.

«Прибульця», що мало не вколошкав її кота, лектор-методист принесла до планетарію, де загадковий предмет ще раз оглянули та підтвердили його походження. Алла Вельдбрехт каже, що схожі знахідки їй доводилося бачити й раніше, але далекі від науки люди часто-густо плутають боліди та космічне сміття.

— Щороку до нашого планетарію приносять по кілька таких знахідок. Чомусь вони нерідко трапляються в дюнах Голопристанського району Херсонщини. Люди впевнені, що відшукали саме невеличкі метеорити, і сподіваються їх продати. Однак у більшості випадків це так званий доплив космічної речовини, який жодної цінності для науки не становить, — пояснила Алла Вельдбрехт. — Відрізнити космічне сміття, яке на Землю щороку падає десятками тонн, від метеорита можна навіть на око. Метеорити зазвичай  дуже щільні й важкі — від такого утворення складно відколоти шматочок навіть молотком чи зубилом. А от шматки з допливу легші, вони можуть мати пористу структуру, й розбити їх простіше.

Утім, у колекції Херсонського планетарію також є кілька невеличких метеоритів — один на честь 50-річчя закладу презентували колеги з Харкова, а ще два подарувала колекціонер, херсонська пенсіонерка Ніна Караваєва. Ці «привіти з орбіти» дуже приваблюють дітлахів. Під час екскурсій хлопці та дівчата просто обліплюють стенд і просять потримати їх у руках, адже не кожному в житті випадає доторкнутися до предмета з неосяжних глибин галактики.

 

Херсон.

Фото автора.

Експонати з колекції Херсонського планетарію.

Лектор-методист планетарію Алла Вельдбрехт із шматком космічного сміття.