Від моменту запровадження спрощеної системи субсидіювання Кабмін постійно вносить корективи в порядок призначення та отримання субсидій. Щоразу створюються штучні перепони, котрі унеможливлюють отримання державної допомоги на комуналку тисячами сімей, а люди й далі продовжують дивуватися: «Куди зникають субсидії?» Якщо порівняти умови призначення субсидій, які були чинні два роки тому й які діють сьогодні, то різниця доволі істотна.
1 травня 2017 року вкотре оновлено програму житлових субсидій. Уряд змінив нормативи користування житлово-комунальними послугами. Так, зокрема, знизилася норма використання теплової енергії для централізованого опалення з 0,0548 до 0,0431 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період. У разі використання природного газу для індивідуального опалення надається уже не 5,5 куб. метра, а 5 куб. метрів природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період. У разі використання електричної енергії для індивідуального опалення надається не 65, а 51 кВт.г на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць.
Серед травневих новацій, котрі скоротили кількість отримувачів субсидії, слід згадати зміну періоду, за який враховувався дохід сім’ї. Раніше субсидія призначалась із урахуванням доходу за попередній рік. Проте вже у травні 2017 року для сімей, які отримували субсидію у попередньому періоді, враховувались доходи за період з квітня 2016 року по березень 2017-го включно. Такий хід дозволив скоротити число отримувачів субсидії, адже після підняття мінімальної заробітної плати дохід багатьох сімей зріс.
Також було збільшено розміри доходів, які враховуються до сукупного доходу фізичних осіб—підприємців. Так, для платників єдиного податку першої групи — на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму; другої групи — трьох розмірів прожиткового мінімуму; для третьої групи — чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Цікавим є те, що врахування таких сум до сукупного доходу сім’ї не залежить від отриманих доходів підприємців. Така ситуація існує ще з весни минулого року для осіб, які офіційно не працюють. Останнім при розрахунку субсидії за кожний місяць включається місячний дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб у відповідному періоді (з 1 травня 2017 р. — 3368 грн.). Зрозуміло, що всі ці уявні суми впливають на середній рівень доходу всієї сім’ї, зменшуючи суму субсидії.
Період призначення
Якщо раніше субсидія на опалювальний сезон призначалася з 1 жовтня до 30 квітня і перераховувалася відповідно до рішення органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади про дату початку та закінчення опалювального сезону, то в 2017—2018 рр. для користувачів централізованого опалення залишається прив’язка до відповідних рішень органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади, а для тих, у кого індивідуальне опалення, субсидія розраховуватиметься з 16 жовтня по 15 квітня, тобто термін надання субсидії скоротили на один місяць.
Після закінчення періоду отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період. Це правило не поширюється на орендарів житлового приміщення та осіб, які звертаються по субсидію на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Борг за комуналку «з’їсть» дотацію
За наявності двохмісячної заборгованості за житлово-комунальні послуги субсидія не надається. Якщо протягом двох місяців з дати інформування особи про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку — з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості чи укладення договору.
Верифікація та монетизація
До кінця 2017 року з бюджету на субсидії заплановано витратити 70 млрд. гривень. Кількість отримувачів субсидій перевищує 7 мільйонів сімей. Проте дієвих механізмів контролю за отримувачами державної допомоги поки що немає. У планах — створення єдиного реєстру, який міститиме всю інформацію про отримувачів субсидій, після чого прийматимуться рішення щодо верифікації.
Ще з початку запровадження спрощеного субсидіювання чимало експертів наголошувало на тому, що субсидія не є фактором, що сприяє економії. Чимало сімей навпаки намагалися за максимумом використовувати комунальні послуги через побоювання не побачити державну допомогу в платіжках у наступних періодах. Страхи підкріплювали історії в ЗМІ, які описували випадки зникнення субсидії через економне використання газу, світла тощо. Саме тому уряд шукав шляхи ефективного субсидіювання, одним з яких, однак не менш розкритикованим експертами, є монетизація субсидій.
За рішенням уряду, виплаті «живих» грошей громадянам за результатами попереднього опалювального сезону підлягає економія електроенергії в еквіваленті вартості 150 кВт та 100 кубометрів природного газу. Інформацію про наявність відповідної економії можна відстежити у квитанціях чи отримувати в постачальника газу та електроенергії.
Максимальна сума коштів, яку може отримати громадянин, — 135 грн. за зекономлену електроенергію та майже 700 грн. — за зекономлений обсяг газу. За інформацією Урядового порталу, під монетизацію підпадають приблизно 2 млн. домогосподарств.
Громадяни, які зекономили ресурси, мають до 1 вересня звернутися до органів соціального захисту із відповідною заявою та вказати реквізити банківського рахунка чи поштового відділення, куди можна перерахувати кошти.
