ХЕРСОН:

Курортний феномен виявили представники місцевої влади та правоохоронці під час перевірки режиму у контрольованій прикордонній зоні на популярному курорті Арабатська стрілка у Генічеському районі Херсонщини. При тому, що в розпал сезону всі оздоровниці заповнені вщерть, понад півсотні баз відпочинку з 83 не звітували про свою діяльність у податкову інспекцію та до інших інстанцій, вважаючись закритими. Та в ході перевірки з’ясувалося, що реально не працювала тільки одна база. А на всіх інших у літніх будиночках жили десятки родин відпочивальників, часом навіть із маленькими дітьми.


— Власники таких оздоровниць придумують усілякі хитрощі, аби «не світитися». Вони знаходять клієнтів через Інтернет, отримують оплату на картку, а потім повідомляють, де знаходиться ключ до будиночка. При цьому курортникам радять говорити, що ніякого відпочинку вони не оплачували, а будиночок для тимчасового проживання надав знайомий. І багато хто на такі «заманливі пропозиції» пристає, бо це дешевше, ніж винаймати номер чи той же котедж у власників легального пансіонату на «першій лінії». Тепер з фактами ухилення від сплати податків розбиратимуться фіскальна служба й прокуратура. Але безпосередньо для курортників економія може обернутися матеріальними втратами, та ще й шкодою для здоров’я. Адже на таких напівпідпільних базах за майном гостей ніхто не наглядає, і відсутній бодай натяк на санітарний контроль за умовами зберігання продуктів, приготування їжі, джерелами постачання води та її якістю. Як наслідок — маємо сезонний сплеск кишкових отруєнь і тисячі звернень до районної лікарні, — коментує голова Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов.


Торік лише від сплати курортного збору до бюджетів у Генічеському районі надійшла рекордна сума — 705 тисяч гривень. Нинішнього року рекорд сподіваються побити, заробивши більше мільйона. Та якби всі оздоровниці «вийшли з підпілля» і почали працювати легально, сума курортного збору перевищила б два мільйони гривень за сезон, каже Олександр Воробйов. Але для цього треба докласти зусиль не тільки райдержадміністрації чи тим же податківцям. Працювати з власниками міні-готелів та пансіонатів треба й чиновникам органів самоуправління, громадським активістам. Адже гроші з курортного збору надходять саме до скарбничок громад, і їх можна скерувати на розвиток території, аби вона була чистою та доглянутою і приваблювала дедалі більше вибагливих та платоспроможних прихильників цивілізованого відпочинку.