Одразу три резонансні справи, які розглядають так звані кримські суди, сколихнули громадськість не тільки на території Кримського півострова, а й далеко за його межами. Загалом створюється враження, що в окупованому Криму органи влади й силовики з наполегливістю маніяків зайняті пошуком ворогів, причому бачать їх у представниках тільки двох із більш як сотні етнічних груп на півострові. Ідеться про українців і кримських татар.
На знімку: будівля «Верховного суду» у Сімферополі.
Днями, як писав уже «Голос України», було винесено вирок українському активістові, якого засудили до 3 років і 7 місяців за нібито знайдені в нього набої. Насправді таким було покарання за чітку громадянську позицію. За вивішений над будинком український прапор і за табличку на його домі «Вулиця Героїв Небесної Сотні».
Винесенням вироку й ув’язненням не закінчилися для нього поневіряння в «найгуманнішій державі». Стали відомі нові подробиці. Балуха неодноразово били й принижували в ізоляторі тимчасового тримання, де він перебував. Зокрема, до цих дій вдавався начальник ІТТ, який не тільки бив його по обличчю, а й ображав, називаючи «проклятим хохлом».
Про це стало відомо вже після судового засідання, і, як з’ясувалося, адвокат Балуха подавав скарги в місцеву поліцію ще у квітні, але їх не брали до розгляду.
За законами психіатрії розвивалися події й навколо другої резонансної справи проти жителя Криму Редвана Сулейманова, який, нібито за завданням Головного управління розвідки Міноборони України, робив неправдиві повідомлення про мінування(!) Керченської поромної переправи й автовокзалу в Севастополі. Його затримали в серпні минулого року і тримали під арештом. Вирок — 1 рік і 8 місяців позбавлення волі й 3 млн. 400 тисяч російських рублів штрафу (майже 50 тис. доларів).
Навіщо українській розвідці робити таке, під час суду так і не з’ясували, та й не могли, бо цього не було. Усе, як завжди, притягається за вуха, за принципом: головне — залякати.
«Справа громадянина своєї країни — захищати її суверенітет і незалежність», — з такими словами виступав у «Верховному суді Криму» заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз. Його і ще чотирьох активістів обвинувачують у тому, що 26 лютого 2014 року вони вийшли під стіни Верховної Ради Автономної Республіки Крим на мітинг на захист цілісності України. Як відомо, відбулися сутички між двома силами — представниками «Русского единства» і Меджлісу. Перші стояли під прапорами Росії, другі — під національними кримськотатарськими й державними українськими. Тоді загинули 2 особи, дістали травми майже 70.
Абсурд полягає в тому, що Чийгоза й активістів судять за російськими законами, хоча події відбувалися, коли Крим іще не був захоплений, і тут діяло законодавство України. Прокурор запросила для Чийгоза покарання у вигляді позбавлення волі на 8 років. Сам Ахтем-ага тоді й сказав, що це було його обов’язком як громадянина України — захищати свою країну. Упередженість полягає й у тому, що свідчення суду Чийгоз давав по відеозв’язку зі слідчого ізолятора. Показово, що СІЗО розташоване від залу судових засідань на відстані не більше кілометра. Чому Чийгоза боялися привезти до суду, чого страшаться силовики, незрозуміло нікому. Не дуже давно в нього померла мати, та його відмовилися навіть під конвоєм привезти попрощатися з рідною людиною.
Остаточний вирок Чийгозу мають намір винести 11 вересня, і ми стежитимемо за процесом.
Однак верхом цинізму став арешт 76-літнього старого, якого затримали біля будівлі суду, де розглядали справу Чийгоза. Сервер Караметов вийшов на одиночний пікет із плакатом, на якому було написано: «Путін і Аксьонов! Наші діти, Ахтем Чийгоз — не терористи! Досить обвинувачувати кримських татар!».
Він стояв біля входу до суду, коли до нього підійшли троє молодих поліцейських і потягли в службовий автомобіль. Старий не розумів, чого від нього вимагають. У Сервера — хвороба Паркінсона. Його відвезли до суду, де засудили до 10 діб адміністративного арешту за нібито опір співробітникам поліції. При цьому не уточнюється, який саме опір міг чинити старий молодим і міцним хлопцям у формі й зі зброєю.
Було подано клопотання про зміну запобіжного заходу, але його відхилили. Еміль Курбедінов повідомив, що Караметов залишиться у в’язниці. І це — незважаючи на його хворобу й необхідність щоденно приймати ліки. «Це не що інше, як акція залякування! Свободу Серверу!» — написав він на своїй сторінці в соціальній мережі.
Усі дії так званих правоохоронної й судової систем на території Криму не підлягають жодній логіці. Тут за допомогою довідника з психіатрії й за очевидними симптомами навіть неспеціаліст може встановити діагнози. Головне, що суспільство, у якому немає свободи висловлення своїх думок — патологічно хворе й потребує лікування.
Фото автора.
Сімферополь—Київ.
