Так можна охарактеризувати мету фестивалю, що цими вихідними відлунав на батьківщині Тараса Шевченка, в його рідному селі Моринцях на Черкащині. «Ше. Фест-2017» відбувається тут уже вчетверте. Цього разу його присвятили 100-річчю Української революції, події якої передбачив у своїх творах Кобзар. Загалом тут кожен зміг побачити і уявити Шевченка не лише у звичному для нас образі пророка, бунтаря, революціонера, а й неформала своєї епохи, українського й сучасного. Одне слово, Шевченка канонічного і без канонів.
Саме цього нетипового погляду, каже організатор фестивалю Юлія Капшученко-Шумейко, і прагнули, адже, на жаль, для багатьох ще у школі він був загнаний у певні рамки, а тепер стає близьким і зрозумілим, бо такий, як усі.
На знімку: миттєвість на тлі Кобзаря-неформала.
На фестивалі.
Фото Марини КРИВДИ.
І цьому неабияк сприяла програма просвітницької галявини фестивалю. На творчому майданчику серед розлогих півсторічних дубів, які висадили тут відомі культурні діячі України і світу до ювілею поета, в 1964 році, пророчо звучали твори Шевченка, а також відбувалися гутірки з шевченкознавцями, політологами, істориками, мандрівниками тощо. Зокрема, історик Марина Мірзаєва розкрила таємницю, як і коли Тарас Григорович передбачив революцію 1917—1921 років, а показав образ Тараса Шевченка у процесах Української революції кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко. З надсучасною лекцією «Шевченко між канонізацією і десакралізацією» перед глядачами виступив історик Максим Яковлєв. Не могли не заслухатися й лекцією Оксани Данильченко. Вона повідала про жінок та психологічні особливості Шевченка.
А поки одні слухали лекції та дискутували, на поетичному батлі змагалися молоді поети. На театральній сцені тривала підготовка до вистав. Цього разу глядачеві представили «Чужі сни» — театральний перфоманс за творчістю Тараса Шевченка та «Полустанок останнього кохання» — вистава про останнє захоплення поета, дівчину Ликерію з Ніжина.
Довго не відпускала публіка й відомого письменника Василя Шкляра, який привіз на «Ше.Фест» свою щойно видруковану книжку «Троща». Тож у цьому сакральному місці відбулася її презентація.
Колись Тарас Шевченко і загалом українська поезія та музика надихнули Юрка Фединського переїхати з далекої Америки на батьківщину своєї бабусі, і тепер відомий кобзар з дружиною українкою популяризує Україну за кордоном та ще більше надихає наше молоде покоління до творення нової культурної нації тут. Юрко дуже частий гість на передовій, не міг пропустити він і фестиваль «Ше. Фест».
У вечірню пору, за традицією, події переносились на сільський стадіон. Там на музичній сцені просто неба лунали пісні найулюбленіших українських рок-гуртів, які, так чи інакше, причетні до творчості Шевченка. Зокрема, дуже по-сучасному було представлено твори Шевченка у виконанні рок-гурту «САД», лідер і соліст якого Сергій Решетник є автором 23 композицій на вірші Тараса Шевченка.
І вже для зовсім стійких і невсипущих на нічній акустичній галявині свою творчість представляли українські гурти та вокалісти, а на іншій локації — в нічному кінозалі — тривав показ сучасних українських фільмів «Спадок нації», «Гніздо горлиці» тощо.
Тим часом на мистецькій галявині усі два дні кипіла робота. Тут окрім виставки картин знаних художників і початківців та найрізноманітніших майстер-класів, кожен зміг долучитися до написання двохметрового полотна «Катерина», яке під завершення фестивалю стало його окрасою.
Картини можна було придбати й на благодійній акції «Картинами викупити Україну». Адже фестиваль, як із самого початку наголошували організатори, є благодійним. Цього року збирали кошти на потреби родини загиблого бійця АТО, в якій зростає троє маленьких діток. Для цього відомі українські художники виставили на аукціон свої роботи. І це дуже символічно, адже, як відомо, Тараса Шевченка з кріпацтва викупили теж завдяки мистецтву.
Одне слово, через музику, через театральні вистави, через художників і лекторів тут представили Шевченка цікавим, сучасним і напрочуд актуальним. Як зазначили організатори, «Ше.Фест» — це фестиваль, де кожен може побачити в Кобзарі не лише звичний образ пророка та надзвичайного генія, а й близького та зрозумілого кожному справжньому українцю людину і звірити по ній свої моральні та національні орієнтири. Так і було.
