Тилігульський лиман, водною гладдю якого проходить адміністративний кордон між Одеською та Миколаївською областями, з давніх часів називають «блакитною перлиною» Північного Причорномор’я.
Він утворився внаслідок затоплення низов’я річки Тилігул морем. Його довжина становить понад 60 кілометрів, ширина — до 3,5 кілометра, середня глибина — 3 метри, максимальна — 21 метр. Кілька століть тому лиман відділився від Чорного моря широким перешийком. Його територія частково заболочена і являє собою сукупність невеликих озер, острівців, боліт і заростей очерету, є ідеальним місцем для гніздування багатьох видів птахів.
Лиман «водною пуповиною» був пов’язаний із Чорним морем. Завдяки цій «пуповині» рівень води в ньому відповідав рівню моря. Однак останніми роками ситуація погіршилася — Тилігул міліє. А якщо говорити чесно — Тилігульський лиман повільно помирає.
Верхів’я лиману повністю пересохнуло, рівень води в ньому на півтора метра нижчий за морський. Це призвело до підвищення засоленості води, є й значна загроза викиду сірководню і локальних заморів риби.
Згідно із Рамсарською конвенцією Тилігульський лиман має статус водно-болотного угіддя міжнародного значення. Тут велика кількість птахів, зокрема червонокнижних, їхні колонії селяться на островах, які ще є на Тилігульському лимані. Річ у тім, що через обміління багато з них уже з’єдналося з берегом. На колишні острови тепер безперешкодно забігають хижаки або безпритульні собаки із прилеглих сіл і знищують пташині колонії.
Кількість пернатих загрозливо зменшується. Через обміління ми можемо втратити статус водно-болотного угіддя міжнародного значення.
КОМПЕТЕНТНА ДУМКА
Павло УНГУРЯН, народний депутат України, голова міжфракційного об’єднання «Південь України»:
— Тривалий час ситуація з Тилігульським лиманом була критичною. Низький рівень води і засолення ґрунту могли не тільки зруйнувати місцеву флору і фауну, а й призвести до глобальних екологічних проблем. Щоб цього не допустити, було ухвалено рішення в найкоротший термін прокласти канал, який наповнить лиман морською водою, забезпечить необхідний водообмін і поліпшить стан екосистеми.
Природа Тилігульського лиману унікальна. До складу комунального підприємства «Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» входить п’ять заказників: «Коса Стрілка» (орнітологічний), «Калинівський» (ботанічний), «Тилігульський Пересип» (орнітологічний), «Новомиколаївський» і «Каїровський» (ландшафтні).
«Коса Стрілка» — орнітологічний заказник загальнодержавного значення, розташований у Лиманському районі на схід від сіл Курісове і Каїри. Його площа — 394 гектари. Створений він 1974 року постановою Ради Міністрів УРСР. Статус заказника перезатверджений постановою Ради Міністрів України від 7 січня 1985 року. Розкинувся він на землях, підлеглих Петровському державному аграрному технікуму. Займає територію однойменної коси на узбережжі Тилігульського лиману, поблизу Каїровського лиману. На його території — сільгоспугіддя, лісосмуги, заплавні луки. Заказник створено для охорони лиманного мілководдя як місця нагулу та зимівлі водоплавних птахів на схилах і косі лиману з 200-метровою смугою прилеглої акваторії.
Тут зустрічаються рідкісні види птахів, зокрема лебідь-шипун. Багато хто з них занесені в Червону книгу України, у тому числі крячок малий, крячок річковий, галагаз, мала біла чапля, сіра чапля, чоботар, ходуличник. На зимівлю сюди прилітають десятки тисяч північних птахів. Зі ссавців мешкають косуля європейська, лисиця, борсук, кролик дикий.
За ініціативи депутата Одеської обласної ради Олега Кутателадзе розпочалося будівництво каналу, що з’єднує лиман із Чорним морем. Завершення робіт зі спорудження каналу заплановано на 2019-й, але підрядник працює з хорошим випередженням, і якщо нічого не перешкодить, то здати об’єкт удасться до кінця 2018 року. Нині будівельники перейшли до облаштування морської частини. Це гідротехнічні споруди, які сприятимуть протіканню води і не дозволять замулювати цей канал, як раніше, минулими роками, адже він уже практично зник.
У 2016-му завдяки взаємодії з депутатами Верховної Ради від Одещини було отримано з держбюджету майже 25000000 гривень, а з обласного (обранці обласної громади виявили розуміння, ініціатором був депутат Олег Кутателадзе) виділено 10000000. Цього року з держбюджету профінансовано 13000000 гривень і ще чотири мільйони — з обласного, що дасть змогу на 80 відсотків завершити найвитратнішу гідротехнічну частину унікального екологічного проекту.
Канал і гідротехнічні спорудження перебувають на балансі комунального підприємства «Тилігульский». Канал і шлюзову групу охороняють єгері. На лимані працюють кілька організацій: рибінспекція, екологічна інспекція Чорного моря, єгерська служба парку, а також прикордонна служба, що нині добре оснащена й досить чітко виявляє такі порушення та надає відчутну допомогу парку. Отже, у самому каналі жодних протизаконних знарядь лову апріорі бути не може.
Підвищення рівня води в лимані й відновлення екосистеми створять нові можливості для розвитку навколишньої території. І не тільки екотуризму, а й туризму загалом. На берегах Тилігульського лиману, крім тих, хто відпочиває на воді традиційно, часто можна побачити любителів екстремальних видів спорту, таких як кайтинг і віндсерфінг. Лиман є місцем гніздування великої кількості птахів. Завдяки відновленню екосистеми не тільки вчені, а й звичайні люди, яким цікава орнітологія, зможуть відвідувати це місце й спостерігати за життям пернатих, фотографувати їх. Тому можна говорити про розвиток такого напряму, як екотуризм. У західних країнах це дуже популярний і пізнавальний вид відпочинку. А далі час покаже, але насамперед давайте врятуємо Тилігульський лиман.
Одеська область.
