Незважаючи на кризу, війну на сході й відчутний брак реформ, українська економіка продовжує відновлення. Цьогоріч Нацбанк прогнозував збільшення ВВП на 3%, але реалії (зокрема й блокада Донбасу) відкоригували цю цифру до 2%. Локомотивом, що витягує народне господарство після надзвичайного падіння у 2014-му, став агросектор.
Фахівці зі Світового банку й групи німецьких радників українського уряду вказують, що аграрії, зустрівшись із викликом торговельної блокади з боку Росії, розпочали пошук нових ринків збуту. Ситуація була складною, оскільки економіка України 2014 року увійшла у піке, а купівельна спроможність споживачів із курсом гривні впала в рази. Але праця саме аграріїв відіграла дуже важливу роль у відновленні економічного зростання — майже 20% від ВВП дала саме ця сфера.
У червні 2014 року Україна підписала Угоду про асоціацію із Європейським Союзом. Це дало змогу істотно знизити мита чи прибрати бар’єри для українських товарів на шляху до Європи. Але доступ на ринок ЄС був важким і ризикованим, адже не було ясно, чи виробники зможуть задовольнити складні вимоги. Проте ключові реформи дали Україні можливість не лише зберегти, а й розширити свої позиції як провідного експортера сільськогосподарсько-харчових продуктів у світі. За інформацією Держстату, обсяг українського експорту товарів (без обліку тимчасово окупованих територій) в країни Європейського Союзу за січень—червень 2017 року зріс на 26,1% порівняно з аналогічним періодом 2016-го. При цьому в структурі експорту сільськогосподарські товари посідають перше місце — 32,8 відсотка. Тож нічого дивного, що й продажі за кодон у аграріїв зростають краще, ніж у решти галузей — на 28,1% у першому півріччі.
Певна економічна стабілізація у країні сприяла покращенню ситуації й на банківському ринку. Кредитування, зокрема корпоративного сектору, порівняно з 2016 роком поступово відновлювалося. Проте воно великою мірою було зумовлене реструктуризацією валютних кредитів. У 2017 році пожвавилося кредитування домогосподарств, насамперед, на споживчі цілі. Водночас депозити у гривні протягом І півріччя 2017 року збільшилися на 10%.
Приплив гривні у банки — результат зростання зарплат, запевняють у Нацбанку. До речі, збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень було небезпечним експериментом, за який уряд дуже критикували, прогнозуючи зростання безробіття й згортання малого та середнього бізнесу. Утім, на практиці ситуація виявилася не настільки плачевною. За словами віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі з 1 січня 2017 року призвело до суттєвого зростання доходів державного та місцевих бюджетів. «Від цього кроку виграли всі. Це збільшило і фонд оплати праці, зросли надходження і до Пенсійного фонду України, і до державного та місцевих бюджетів», — зауважив віце-прем’єр. Слідом за зростанням зарплат почалося підвищення й соціальних виплат, а також пенсій. І хоча його не можна назвати суттєвим, проте мільйони українських пенсіонерів усе-таки отримали невеликі додатки до щомісячних виплат.
Варто зазначити, що, незважаючи на певне покращення, суспільство все ще вимагає від влади рішучіших трансформацій. Якщо говорити про економічну й соціальну сфери, то питанням руба досі стоять податкова, пенсійна, освітня, земельна реформи. Адже підвищенням на 300 гривень виплати пенсіонерам не вдасться замінити ґрунтовні й давно необхідні зміни. Така само ситуація й в інших галузях — аби наздогнати наших західних сусідів, маємо зростати у рази швидше.
Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.
