Завтра — День підприємця України
Понад 2,5 млн. бізнесменів та півтора мільйона офіційно зареєстрованих компаній — такий нині підприємницький потенціал України. Це і є ті самі шість відсотків співгромадян, що, за найоптимістичнішими підрахунками, становлять український середній клас. Клас підприємців — людей активних у суспільному житті, таких, що вміють обстоювати свої права та беруть участь у просуванні демократичних перетворень. У Німеччині, до прикладу, їх більшість — понад три чверті населення (77 відсотків). Про це йшлося вчора на засіданні правління Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) та під час урочистого зібрання з нагоди Дня підприємця
України.
Президент УСПП Анатолій Кінах, голова Вищого господарського суду Богдан Львов, народний депутат України Леонід Козаченко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Учасники переймалися тим, що нині у Європі «з руками» готові забирати українську сировину, на яку і вибирають квоти, а от щоб вивести на перспективні ринки вітчизняні бренди, готові товари, необхідні величезні ресурси. Окрім цього, потрібно, щоб висока енергоємність та затратність ресурсів не збільшували ціну на такі вироби. А це вже питання модернізації підприємств та розвитку енергоефективних технологій.
«Зростання економіки на рівні двох відсотків (у наступному році прогнозують три). Це дуже мало для України, яка втратила левову частку свого ВВП та має зовнішні ризики. У 2019—2021 роках нам доведеться виплачувати чималі суми за зовнішнім боргом. А для цього потрібне потужне зростання ВВП на основі стратегії розвитку», — каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Попри деякі позитиви у сфері адміністрування податків, держзакупівель тощо, кардинального покращення ділового та інвестиційного клімату не відбувається. Капіталовкладення в Україну зросли лише на 4 відсотки, а бізнес досі лихоманить від коливання тарифів, фінансового голоду та фіскального навантаження. Для економічного зростання та більшого притоку інвестицій необхідні кардинальніші та комплексніші заходи, формування конкурентоспроможного виробництва на внутрішньому ринку, що посилить експортні можливості. Вітчизняній економіці потрібне справжнє покращення ділового клімату в країні: інвестиційний та підприємницький бум, зростання кількості робочих місць та ВВП хоча б на 7—9 відсотків. Економічна та промислова реформи ще попереду, адже, по суті, досі вводяться точкові зміни, а не комплексні рішення. А сьогодні нам потрібна стратегія розвитку бізнесу.
Напередодні старту нового ділового сезону бізнес запропонував чиновникам зосередитись на покращенні ділового клімату та разом розробити і прийняти необхідні нормативні акти, держпрограми розвитку промисловості, якісну податкову реформу.
