Бійці 4-ї роти 2-го батальйону вже рік обороняють позиції в селищі Мар’їнка під Донецьком. Нині, як відомо, оголошено так зване шкільне перемир’я. Але ворог продовжує застосовувати стрілецьку зброю і міномети. У ніч з 2 на 3 вересня були прильоти 120 мм мін, стрільба, а о 5.00 ранку противник здійснив два постріли з танка в район українських позицій. Наші хлопці намагаються стримуватися, бо є суворий наказ командування в жодному разі не піддаватися на провокації.


Але відстань до ворога сягає у деяких місцях 120—150 метрів. Отже, сидіти і чекати, доки тебе сепари в окопі закидають гранатами, зовсім немає сенсу. Наші бійці завжди готові до адекватної відповіді. Командир взводу капітан Олексій Вилков (позивний «Віллі») розповідає, що щодня вони бачать пересування противника пішки і на автомобілях. 1 вересня уздовж лінії розмежування крокувало шестеро осіб, добре екіпірованих і озброєних, у повний зріст, не ховаючись. Один зупинився і навіть нахабно зав’язав шнурки. Бо перемир’я.


Також видно, як противник укріплюється, копає окопи, облаштовує бліндажі, бетонує свої позиції. Олексій Вилков каже, що зараз наші військові просто сидять і спостерігають, але потім їм буде важко «викурити» ворога з таких укріплених позицій. І як свідчить військовий досвід: кожне перемир’я — це тиша перед бурею.

 


На знімку: Олексій Вилков «Віллі» на позиції.


Фото автора.