Скільки вже написано про звитяжну ходу ПАТ «Укрпошта» до нових висот доставки періодики, наклеювання марок, економного розтоплювання сургучу та безсоромного переймання чужих починань молодою командою, що перебуває у пошуку досконалості поштового сервісу за немалі, між іншим, гроші! Чого тільки вони під орудою шановного пана в. о. генерального директора Ігоря Смілянського, з мовчазної згоди та благословення не менш шановного міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, не вигадували останнім часом! І обідню перерву скасовували, і торгівлю супутніми товарами організовували, і з мережею електроніки співпрацюють, і автомобільний парк, а разом із ним і комп’ютерний оновлюють, і велосипеди для поштарів за найнижчими цінами закуповують, і... Останні креативні ідеї новаторів з «Укрпошти»: створення поштового банку, переведення коштів з банківських карт у готівку, зазіхання на монополію облгаззбутів... Підкинемо свіженьку. А чому б вам не замахнутися на... казино? Площі є, ліцензію отримаєте, у наш час усе можливо, одноруких бандитів закупите. І гайда! От тільки чи покращиться від цього доставка періодики та якість обслуговування — запитання. Інших би новаторів вже давно... розігнали, а ці, дивись, тримаються. Їм все як з гуски вода!

 

 

Простіше, напевно, сказати, чого вони не роблять, аніж перелічити усі новації керівної верхівки «Укрпошти». А не роблять вони найголовнішого: навіть пальцем не хочуть поворухнути, щоб  доставка періодичних видань не тільки у найбільших містах України, а й у найвіддаленіших селах була вчасною. Ну не лежить у них душа до газет та журналів: який з них зиск?! Їм подавай щось глобальнокосмічноепохальне.


Думаєте, даремно наговорюємо і обмовляємо шановних людей? Та аж ніскілечки! Ось лист із Новотроїцького Волноваського району Донецької області від Володимира Корнієвського.


Скаржиться дописувач на те, що несвоєчасно доставляють йому «Голос України» та інші видання.


«...У мене вже безліч відповідей за кілька попередніх років від керівництва колишнього Комунального підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» та від теперішнього ПАТ «Укрпошта» з обіцянками доставити номери газети «Голос України» та інших видань, що раніше не доставили...»


Як бачимо, вивіски міняються, на зміну одним керівникам приходять інші, а обіцянки залишаються обіцянками. Послуги не надані, обов’язки не виконані, гроші, витрачені чоловіком на передплату, не відшкодовані.
Найсвіжіший випадок. Номер 157 газети «Голос України» за 29 серпня 2017 року пан Володимир не отримав.


Якщо хтось скаже, виправдовуючи поштовиків: ну, подумаєш, загубилося якесь одне число, з ким не буває! Це з доставкою у них щось не клеїться, зате з відправленням все гаразд. Можна було б погодитися, коли б Володимир Корнієвський не спростував і цю гіпотезу, розповівши, що поштове відділення селища Новотроїцького Волноваського району Донецької області, розташоване на вулиці Кошового, прийняло у нього 24 червня цього року рекомендований лист № 8573200365150, але адресату не доставило! Лист, трохи поблукавши, благополучно... загубився. Як пише пан Володимир, якщо вірити повідомленню, що надійшло від ПАТ «Укрпошта», послання виринуло у Волновасі, звідки було відправлене до ЦПЗ № 5 Маріуполя. Після цього будь-які сліди і згадки про рекомендований лист № 8573200365150 губляться і у часі, і у просторі. А пан Володимир тим часом сигналізує про інші порушення поштовиків. Ми його можемо зрозуміти. З одного боку — чоловік розгніваний на безвідповідальність працівників «Укрпошти», з другого — його вимоги цілком законні.


«...Понад два роки минуло після ухвалення Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»... змінили назви населених пунктів, зокрема й Донеччини, але, порушуючи законодавство України, в поштових відділеннях низки перейменованих населених пунктів досі на штемпелях зазначаються їхні колишні назви. Тоталітаризм розповсюджується на поштових конвертах, посилках, бандеролях, а нові поштові штемпелі не виготовляються... У поштових відділеннях  Донеччини оголошення та повідомлення, що стосуються відвідувачів, надруковані російською, а не державною, як того вимагає закон, мовою».


Раніше, скаржиться пан Володимир, «Укрпошта» вже надсилала йому неправдиву письмову відповідь, що нібито все державною  мовою. Але ж це відверта й цинічна брехня! Тому й вимагає, щоб керівництво ПАТ «Укрпошта» навело  лад у своїх відділеннях. А ще дуже просить розшукати й доставити адресату його рекомендований лист № 8573200365150 та налагодити інтернет-послугу, яка дасть змогу користувачам відстежувати свої відправлення у реальному часі. Насамкінець вимагає доставити йому всі номери газет за минулі роки або відшкодувати їхню вартість. Цілком законні вимоги. Як думаєте?

Фотоколаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.