Серед молоді всього світу широкого розповсюдження набув осучаснений тимурівський рух, а традиційне волонтерство на батьківщині урізноманітнилося ще й доброчинною діяльністю за кордоном. І Україна, між іншим, не остання у переліку країн, куди волонтери воліли б тимчасово переселитися.
«Фішка» вирішила з’ясувати, чим Україна приваблює молодих іноземців? Якого досвіду набувають вони і чи не жалкують, що займалися волонтерством саме тут? І, найцікавіше, спробуємо дізнатися, які ж враження залишилися у них після спілкування з українцями.
Першим охоче зголосився на контакт у соціальній мережі Брендон Уолтерс — американець, який живе у Сент-Пол (штат Міннесота). Йому — 31 рік.
— Волонтерство завжди було частиною мого життя, — зізнався нам Брендон. — У дитинстві я разом з батьками брав участь у різних доброчинних проектах. Уже навчаючись в Університеті Вісконсину, на добровільних засадах почав працювати гідом історичної виставки у місцевому краєзнавчому музеї.
Між тим, як розповідає американець, волонтерство популярне серед молоді Сполучених Штатів. Приміром, друзі Брендона працювали волонтерами в Гондурасі, вони із захопленням розповідали йому про свою роботу.
— Мені спало на думку відвідати їх, і я вирушив у цю прекрасну країну, де провів два тижні, — розповідає волонтер. — Поїздка справила на мене грандіозне враження, тож я вирішив працювати волонтером за кордоном.
В Америці, каже чоловік, організацій, які займаються закордонним волонтерством, чимало. Але найвідомішою, найпотужнішою і найшанованішою є, звісно, Корпус Миру.
— Спочатку мене направили служити добровольцем у Грузію, — каже Брендон. — Однак у серпні 2008 року через війну між Росією та Грузією я був змушений повернутися додому. Через непередбачувані обставини і передчасний від’їзд мені дозволили самостійно обрати країну, де я міг би продовжити свою місію. Загалом добровольці не можуть обирати місце, де хотіли б працювати волонтерами. Їх, як правило, направляють туди, де їхня допомога потрібна найбільше. А я, отримавши унікальну можливість, одразу вибрав Україну. Мене завжди захоплювала ця країна, її героїчна історія, самобутня культура та прекрасна музика. І коли нарешті з’явилася можливість стати волонтером в Україні — моєму щастю не було меж. Родина і друзі підтримали мої прагнення, адже знали, що я обожнюю подорожувати і хочу пізнати світ.
В Україну Брендон Уолтерс приїхав у вересні 2008 року і до січня 2012-го на добровільних засадах працював викладачем англійської мови у невеличкому селі Михальча, що за 10 кілометрів на південь від Чернівців.
— Мої перші враження від вашої країни? Цілком приємні: люди добрі, привітні і щиро зацікавлені у співпраці. Пощастило із сусідами, яких, без сумніву, можу назвати своєю другою сім’єю, — зізнається волонтер. — Ви знаєте, в Україні я завжди почувався, як удома. Щоправда, спочатку були труднощі у спілкуванні — на заваді став мовний бар’єр. Українська мова, як з’ясувалося, дуже важка для американців, але українці виявилися терплячими вчителями. Тому з часом я добре опанував українську і навіть трохи вивчив російську!
Волонтерська діяльність Брендона в Україні полягала у навчанні англійської мови учнів місцевої школи.
— Я намагався всіляко урізноманітнити навчальний процес, — каже Уолтерс. — Разом з дітьми ми почали випускати шкільну газету. Окрім викладання, я організував два англомовні клуби: один — у школі, де працював, другий — у Чернівцях. Також провів кілька семінарів для українських викладачів з Чернівецької області, на яких розповів про американську систему педагогіки. Окрім роботи з учнями та вчителями, активно співпрацював з іншими добровольцями Корпусу Миру. Разом ми створили декілька літніх таборів для молоді та організували інші проекти. Своєю діяльністю ми намагалися привернути увагу молодого покоління до важливих суспільних проблем та пропагували здоровий спосіб життя.
— Перебуваючи в Україні, я дізнався багато цікавого про культуру, менталітет, історію та традиції українського народу і отримав безцінний досвід, — каже американець. — Найголовніше, чого я навчився в українців, — це імпровізувати і у будь-якій ситуації знаходити щось позитивне. Життя в Україні непередбачуване: ніколи не знаєш, яким буде твій день! Пам’ятаю, одного разу, коли я з американськими друзями чекав на зупинці автобус, повз нас пройшла велика череда корів і мало не збила мене з ніг. Майже щодня зі мною траплялися смішні й цікаві історії. І це робило моє життя яскравішим. Україна стала моєю другою домівкою, тут залишилася частина мого серця. Тут я знайшов найкращих друзів і головне — мою кохану дружину Евеліну. Нині ми живемо в Америці і за можливості займаємося волонтерством: допомагаємо в церкві та дбаємо про бездомні сім’ї — готуємо і приносимо їм їжу, підтримуємо їх морально. Нещодавно прибирали місцевий парк і чистили дерева з іншими волонтерами Корпусу Миру. Про Україну в мене залишилися теплі та радісні спогади. Я люблю Україну і сумую за нею. Ваша нація — найкраща у світі. Одного разу почув гарний вислів: «Український народ — як ананас, жорсткий ззовні, але солодкий і прекрасний всередині». Думаю, що це правда. Українці дбали про мене, їхня доброта безмежна. Сподіваюся найближчим часом відвідати Україну, бо страшенно сумую за друзями, яких знайшов на іншому континенті...
Фото надані Брендоном Уолтерсом.
У наступних випусках «Фішки» — розповідь ще одного американця про його пригоди в Україні.
Корпус Миру США в Україні
Корпус Миру США — це нерелігійна та неполітична організація, яка сприяє зміцненню миру і дружби між людьми різних національностей і культур. Волонтери Корпусу Миру працюють у 65 країнах.
В Україні співпраця з Корпусом Миру розпочалася на запрошення українського уряду 1992 року. Відтоді американські волонтери живуть і працюють пліч-о-пліч з українцями, обмінюючись досвідом. Американці приїжджають в Україну двічі на рік: навесні — за програмою розвитку молоді та громад, і восени — за програмою викладання англійської мови як іноземної.
Після прибуття добровольців селять в українських родинах, і вони протягом двох-трьох місяців мають вивчити мову, навчитися співпрацювати зі своїми українськими колегами, дізнатися про українську культуру, соціалізуватися.
Цілі Корпусу Миру — допомагати українській стороні задовольняти її професійні потреби (надавати допомогу навчальним закладам України у вдосконаленні викладання англійської мови), поширювати серед українців знання про американський народ, сприяти кращому розумінню українського народу американцями.
Запросити до себе добровольця може будь-яка школа чи організація, звернувшись до Корпусу Миру США в Україні за адресою: Київ, а/с 204, вул. Саксаганського, 111-А, поштовий індекс — 01032; тел. 8(044) 391-66-20.
Брендон Уолтерс з дружиною Евеліною. Грудень 2013 року.
Бейсбольний літній табір. Косів, червень 2011 року.
