Як і будь-кого, хто виділяє ділянки, готує на них документацію,  оформлює право на власність чи оренду

 

На паперах стоять офіційні підписи і печатки — все наче правильно і законно. Але ні самі власники, ні правоохоронці, ні суди роками не можуть розібратись, чий документ «правильніший від правильного». Тож трапляється так, що люди виходять на поля з вилами, щоб боронити свої наділи, чужі трактори переорюють уже засіяні лани, а невідомі комбайни збирають і вивозять врожай.


З чиєї вини виникає таке земельне рейдерство і беззаконня? І чи поніс хоч хто-небудь за це покарання?

 

Фермер Анатолій Замлинський переконує, що через рейдерський напад він залишився не тільки без врожаю, а й без свого господарства.

Фото автора.

Фури із зерном перетворились на фантоми


На жаль, відповіді на ці запитання відшукати важко. Зате потерпілих — хоч відбавляй. Ось і голова фермерського господарства Анатолій Замлинський із Дзеленець, що у Волочиському районі на Хмельниччині, демонструє фото, де він на лікарняному ліжку побитий, із закривавленим обличчям. Каже, що так йому довелось боронити свій урожай кукурудзи. При цьому дуже емоційно розповідає, що його історія тягнеться вже три роки. І почалась вона із того, що з восьмиста орендованих ним гектарів, на яких виростив кукурудзу, хтось «невідомий» зібрав і вивіз весь урожай. Відтоді розслідується його справа. Вже не раз змінились слідчі, для об’єктивності розслідування справа була передана від хмельницьких рівненським правоохоронцям, відбулось кілька судових засідань, але повернути кукурудзу фермеру так і не вдалось.


Каже, після тієї крадіжки все в його господарстві пішло шкереберть. Бо замість того, щоб мати прибуток за збіжжя, отримав лише борги. За його словами, аби розрахуватись із ними, мусив продати комбайн, а син — свій автомобіль.


Через нестачу грошей спочатку скоротили площі обробітку. Потім 77 гектарів «відписав» Аграрному фонду, перед яким господарство мало борги. Ще 32 гектари передали для розподілу учасникам АТО, а врешті-решт закінчилось все тим, що тепер фермерське господарство «Дзеленецьке», яке мало у своєму розпорядженні 827 гектарів, вже нічого не оре і не сіє і практично припинило своє існування.


Це пояснення лише однієї сторони конфлікту. У тих, хто у справі фігурує як «невідомі», очевидно, є свої. Принаймні компанія, яка по договору виконувала роботи на фермерському полі, впевнена, що зібраний урожай пішов в рахунок оплати цих робіт. Чи насправді це так, хто правий, а хто ошуканий, за три роки ніхто точно сказати не може. Кожна сторона посилається на свої документи і переконана, що діяла по закону.


Але десь же була та шпарина, через яку просочилось кілька тисяч тонн кукурудзи, і яка практично знищила фермерське господарство.


Скандал загасили, винних не знайшли?


В іншу таку шпарину потрапили земельні паї селян із Заміхова, Жабинець і Висілок, що у Новоушицькому районі. Керівник ТОВ «Промінь-Поділля» Анатолій Свиридов звернувся до правоохоронців із заявою щодо незаконного заволодіння земельними ділянками і перереєстрацією договорів оренди на інше товариство. Підтримали його і керівники фермерських господарств «Заміхівське-06» та «Агросад». Переконані, що нові договори оренди були підписані незаконно: у документах підроблені підписи і печатки, а перереєстрація відбулась чомусь не у Хмельницькій, а аж у Рівненській області.


Микола Кащук, заступник начальника слідчого управління ГУ Нацполіції в області підтвердив, що тепер під час розслідування справи перевіряються не тільки сумнівні підписи, а й вивчаються можливі незаконні дії держреєстратора.


До речі, як тільки справа набула розголосу, буквально через добу той анулював свої попередні рішення щодо передачі землі новому орендарю. Але цікава деталь: наразі слідство шукає оригінали договорів, бо саме вони можуть підтвердити протизаконні дії службових осіб. Та вони... десь зникли. Немає їх ні у власників землі, ні в особи, що подавала документи для реєстрації, ні у самого держреєстратора. Останній, відповідно до закону, зберігає лише копії цих документів. Але їх недостатньо для розслідування справи.


Вірогідність того, що слідство потрапить у замкнене коло, із якого немає виходу, доволі висока. Тож можна припустити, що все обмежиться тим, що фіктивні договори все-таки будуть розірвані, землі повернуться до законних орендарів, скандал вичерпається і ... винних не буде.


Зранку сіють, вночі — переорюють


Ситуація, коли чиновники, що ставлять остаточні підписи і печатки на всіх документах, не несуть жодної відповідальності у разі порушення закону, стає типовою. Бюрократія навчилась діяти так, що до неї не підкопається ані слідство, ані суд. А при цьому сторони, які втягуються в конфлікт за землю, роками не можуть довести свої права на неї. Так сталось із Подільським центром профтехосвіти, що у Кам’янці-Подільському, котрий несподівано втратив п’ятдесят гектарів землі. Право на користування нею йому надавав договір, який був укладений профтехучилищем більш як три десятиліття тому. Після того, як кілька ПТУ злились в один Центр, той унаслідував право і на поля, де учні проходили практику. Два роки тому керівник Центру подав документи на присвоєння кадастрових номерів ділянкам, які розташовані на цій площі. І несподівано отримав відмову на всі три.


Поступово почали вивалюватись із шафи всі скелети: виявилось, ще чотирнадцять років тому 20 гектарів перейшло у власність інших осіб. А в лютому нинішнього року ще 13 гектарів було передано для ведення особистого селянського господарства охочим.


Нові власники встигли здати землю в оренду господарству із сусідньої області. А ті, посилаючись на договір оренди, вночі переорали поля, які до того вже засіяли учні Центру.


Коли у скандальній ситуації почали розбиратись правоохоронці, з’ясувалось, що формально працівники Держгеокадастру закону не порушували. Адже вони передавали у власність землю, яка в їхніх документах була «нічийною».


Все це так. Але є й інший бік справи. Невже на місці ніхто не знав, що земля належить державному навчальному закладу? Та подейкують, що наділи там дістались і земельникам, тобто тим, хто в першу чергу мав добре орієнтуватись у ситуації. А вони й справді вміло зорієнтувались. Тільки на свою користь.


Швидше за все, під час розслідування такі категорії, як «всі про все знали», не братимуться до уваги. А це означає, що жодного злочину та злочинців немає.


З огляду на те, що справу під свій контроль взяв створений при ОДА оперативний штаб, що має протистояти рейдерському захопленню земель та врожаїв, можна прогнозувати, що державний заклад таки відновить свої права на гектари. Нехай навіть через довгий шлях розслідувань, експертиз і судових засідань. А хто відповідатиме за це все?


Важко боротись із рейдерами, нечистими на руку чиновниками і просто байдужими бюрократами, якщо не можна схопити їх за руку. Парадокс, але закон дуже часто опиняється саме на їхньому боці.

Хмельницька область.