Укр | Рус
У столиці України створено громадську спілку "За українськомовний Київ" Ми маємо залишити мирну землю наступним поколінням Колишнього міського голову Запоріжжя звинувачують за трьома статтями Аварійні бригади відновлюють електропостачання На століття газети прийшла героїня публікації з далекого минулого На хуторах Озерецької сільради користуються електрикою по … черзі Томограф зламався, але це не біда Канадські рятувальники подарували обладнання й пожежні інструменти У Верховній Раді триває зустріч членів Парламентського комітету асоціації Україна - ЄС Жителів Закарпаття попередили про підвищення рівнів води у річках За останні два тижні місія ОБСЄ зафіксувала зниження рівня насильства на Донбасі Лісом блукає... пума Світовий банк закликав прийняти земельну реформу вже восени Парламент має обрати конкурсну комісію для формування нового складу НКРЕ КП Народні депутати та громадські активісти вимагають відкликати законопроект № 6556 про розширення повноважень Нацгвардії
загрузка...
Голосування
Чи допоможуть миротворці вирішити проблеми на сході нашої країни?

Голосувати

Чи готові ви звертатися в суд для вирішення питань, які стосуються вашої честі та гідності?

Голосувати
На головну
14.09.2017

Рефат ЧУБАРОВ: «Є прямий зв’язок між репресіями і виступами деяких західних політиків»

Тетяна ПАСОВА.

 

Учора в Києві відзначили 10-річчя Декларації ООН з прав корінних народів й обговорили шляхи її впровадження в українських реаліях. Тема для нашого суспільства справді складна й актуальна, адже одразу три корінні народи — кримські татари, кримчаки й караїми — живуть на окупованій території, й говорити про дотримання їхніх прав сьогодні абсолютно марно. Чергове підтвердження — справа заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. 11 вересня його було засуджено до восьми років позбавлення волі фактично за обстоювання державного суверенітету України. 26 лютого 2014 року в Сімферополі Чийгоз брав участь у мітингу під будівлею Верховної Ради АРК. Протестувальники вимагали від депутатів не приймати протиправних рішень, що дозволило б окупацію півострова Росією. Тоді до кримського парламенту прийшли й прихильники російської агресії. Під час мітингу було зафіксовано сутички. Показово, що потім винними у зіткненнях російська влада назвала винятково кримських татар, а потерпілими — представників так званого народного ополчення.

 

Перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час круглого столу «Заключний захід публічної дипломатії кримських татар, присвячений 10-й річниці прийняття Декларації ООН з прав корінних народів», де обговорювалася, зокрема, доля Ахтема Чийгоза.

 

Експерт естонського Інституту з прав людини Олівер Лооде, директор естонського Інституту з прав людини Ейт Кукк під час круглого столу.

Фото  Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Найбільше звинувачень отримав саме Ахтем Чийгоз, якого назвали організатором. Процес над заступником голови Меджлісу тривав понад рік. За цей час на півострові російські окупанти встигли не лише значно поповнити лави політв’язнів, а й звинуватити в екстремізмі сам представницький орган кримських татар. Тепер у Росії й Меджліс є забороненою організацією. Про долю Чийгоза та інших кримських татар, українців, що опинилися за ґратами, «Голос України» учора розмовляв із народним депутатом України, главою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.


— Які кроки сьогодні можуть зробити Меджліс і Верховна Рада, щоб врятувати Ахтема Чийгоза?


— Адвокат уже подав апеляцію. В умовах, в яких живе кримськотатарський народ — умовах окупації — ця апеляція скерована до Верховного суду РФ. За процедурами, передбаченими російським законодавством, її слухання відбудеться не раніше, ніж через 4—5 місяців. До того часу ми не зможемо подати позов ані до Європейського суду з прав людини, ані розпочати прямі офіційні контакти Української держави з РФ щодо екстрадиції. У вироку суду вказано, що Ахтем Чийгоз — громадянин України. Це є певною перемогою, оскільки окупанти будь-якими методами хотіли визначити його як громадянина Росії. Отже, маємо два механізми порятунку: перший — домогтися екстрадиції, другий — за рішенням Європейського суду з прав людини. Уже сьогодні є десятки заяв від міжнародних інституцій, включаючи Європейський Союз, які вимагають негайного визволення Ахтема Чийгоза, але ми з досвіду знаємо, що поки що РФ спроможна ігнорувати такого типу заклики.


— Чи може Верховна Рада долучитися до процесу визволення?


— Певна реакція вже була висловлена Президентом Петром Порошенком, Прем’єр-міністром. Можливо, це зробить і Верховна Рада. Але це, на жаль, визначення позиції, що не має практичної реалізації, бо Росія, повторю, поки що здатна ігнорувати міжнародні звернення. Тут потрібні інші дії. Учора в мене з Мустафою Джемілєвим (народний депутат, Уповноважений Президента з питань кримськотатарського народу. — Ред.) була зустріч із послами країн—членів Європейського Союзу. Ми говорили про те, що необхідно вдосконалювати механізм контролю за дотриманням санкцій проти Росії. Крім того, треба думати про поглиблення санкційного режиму. Це перше. І друге — потрібно актуалізувати роботу з міжнародним співтовариством з питання повернення Криму. Це дуже важливо, бо коли в Росії створюється враження, що Захід нібито віддає їй на відкуп Крим, то репресії на півострові посилюються. Ми бачимо прямий зв’язок між репресіями і заявами деяких західноєвропейських політиків. Скажімо, минулий місяць був відзначений гучними заявами низки німецьких політиків. Лідер вільних демократів Крістіан Лінднер казав, що, мовляв, давайте скасуємо санкції, щоб була основа для діалогу для встановлення миру на сході України, а вже потім, у довгостроковій перспективі, будемо говорити про Крим. Це фактично індульгенція Москві на продовження репресій проти кримських татар.


— Окрім Ахтема Чийгоза, у Криму з’явилося дуже багато політв’язнів. На жаль, про них говорять не так активно. Яка ведеться робота, щоб їх врятувати?


— Нині там 48 політичних в’язнів. З них 13 уже переміщено на власне територію РФ. У цих в’язнів удома залишилися 66 неповнолітніх дітей. 22 політичні в’язні — це кримські татари. Я не за те, щоб десь там враховувати етнічні ознаки, але очевидно, що системний тиск чиниться саме на корінний народ Криму. І це при тому, що кримські татари становлять 13 відсотків населення півострова. Крім того, російські окупанти нині дуже ефективно застосовують ще один засіб впливу — величезні штрафи. 300, 400, 600 тисяч рублів. Це майже десять тисяч доларів! Уявіть, одна людина за те, що десь сказала, що Крим — це Україна, чи поставила лайк у соцмережі, не дала ті свідчення, які від неї вимагали окупанти, підняла, як Балух, український прапор, має сплатити 10 тисяч доларів. Усіма цими справами потрібно займатися комплексно, але в Україні поки що немає ефективних механізмів, щоб вирішувати ці питання.
 

Всі статті рубрики На головну