Укр | Рус
Футбол. Провал «Шахтаря» в Неаполі Футбол. Мбокані не допоможе «Динамо» в матчі зі «Cкендербеу»? У Рівному знешкодили злочинця, який взяв у заручники працівницю СІЗО Ірина Геращенко: <<Співпраця України та Ради Європи сприяє напрацюванню важливих законодавчих актів, спрямованих на імплементацію внутрішніх реформ в Україні>> Голова Верховної Ради України А.Парубій у вівторок затвердив Комунікаційну Стратегію Верховної Ради України Військово-медичний персонал та пацієнти відзначили 78-у річницю створення Рівненського гарнізонного госпіталю У фойє Закарпатської облдержадміністрації розгорнута виставка до Дня Гідності та Свободи Через брак вагонів закарпатські дорожники імпортують готовий асфальт із Румунії… Уряд планує розширити програму <<Доступні ліки>> Біля Дошки Пам’яті Героям Небесної Сотні та Воїнам-Героям у Рівному запалили лампадки Розпочався офіційний візит делегації народних депутатів Верховної Ради України в Республіку Македонія Розслідування злочинів режиму В.Януковича (інфографіка) Відбулася презентація Комунікаційної стратегії Верховної Ради України на 2017-2021 роки Командир батареї <<воює>> за землю Виручене за смаколики піде на благодійність
загрузка...
Голосування
Який, на вашу думку, найбільш помітний наслідок Євромайдану?

Голосувати
На головну
14.09.2017

Вибори у ФРН: зміна курсу не передбачається

Наталія ПИСАНСЬКА.

Добігає кінця передвиборна кампанія до парламенту Німеччини. Місця у ньому виборюють 43 політичні сили, але реальні шанси подолати 24 вересня п’ятивідсотковий бар’єр, за даними соціологічних опитувань, мають лише шість із них.


Це передусім «важковаговики»: одна з найстаріших партій — консервативний блок ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз), який розраховує на 37% голосів виборців, лівоцентристська СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини), якій прогнозують 24% симпатій електорату. Щоправда, відсотки «хитаються» — часто залежно від висловлювань тих чи інших політиків, чия думка не завжди означає позицію усієї партії. Також правопопулістська АдН («Альтернатива для Німеччини») і Ліва партія, які набирають по 9% голосів, ліволіберальний «Союз-90»/»Зелені» та ліволіберальна ВДП (Вільна демократична партія) — по 8%.


Німецьким виборцям і цього разу дуже непросто зробити вибір, оскільки програми партій, особливо старих і традиційних, дуже схожі: вони однаково виступають за дотримання європейських цінностей, обіцяють подальше зростання економіки, розширення ринку праці, поліпшення соціальної сфери. Навіть у такому питанні, як міграція до країни біженців, вони здебільшого єдині. Адже програми лівих, правих, консерваторів, захисників довкілля стали схожими, ніби брати-близнята. Тож ідеться про те, політики якої партії зуміють краще подати свій «пиріг» у вигляді обіцянок.


За винятком хіба що молодої і правопопулістської АдН, яка заявляє про власний погляд на розвиток Німеччини, який, утім, не в усіх громадян ФРН знаходить підтримку. Однак, незважаючи на це, такий високий відсоток симпатиків — успіх для нещодавно створеної партії.


Але політологи та експерти досі не визначилися, з ким партії, які наберуть найбільшу кількість голосів, створюватимуть правлячу коаліцію? Хоча канцлер Німеччини (і знову кандидат на цю посаду) вже заявила, що не бачить партнерами по коаліції політичні сили ані зліва, ані справа.


Тож під час передвиборних дебатів не спостерігалося якіхось несподіванок чи пропозицій, про які б не говорили політичні конкуренти, чи швидше однодумці. Йдеться здебільшого про те, як «поліпшити» чи «підвищити». А тим політичним силам, які пропонують «усупереч», підготовлено місце в опозиції, де вони, через неістотну кількість місць у Бундестазі, навряд чи зможуть на будь-що вплинути.


Зовнішньополітичні питання у передвиборних перегонах Німеччини, за невеликими винятками, не відіграють певної ролі. Так, і цього разу вони не стали темою ні для кандидатів зайняти місця у парламенті, ні в змаганні за посаду канцлера. В тому числі, й питання відносин із Росією, війна на сході України, анексія Криму. Політологи пояснюють це тим, що для більшості виборців вони не є пріоритетними.


Але все-таки й обійти їх не вдалося, адже політики так чи інакше висловлюють свої думки у тому чи іншому контексті. Хоча вони здебільшого мало чим відрізняються: збереження санкцій проти Кремля, виконання Москвою Мінських угод, а приєднання українського Криму до Росії вважають анексією, що суперечить міжнародному праву.


Щоправда, на висловлювання лідера німецьких лібералів Крістіана Лінднера про те, що «Крим поки слід розглядати як тимчасове рішення на невизначений термін», канцлер Ангела Меркель і знову кандидат на цю посаду ще раз підтвердила свою позицію у питанні анексії Криму РФ, заявивши, що не має наміру визнавати український півострів російським. В інтерв’ю газеті «Франкфуртер Альгемайне цайтунг» вона сказала: «Коли я чую, що російську анексію Криму слід просто прийняти, то думаю: «А що сталося б, якби в минулому з НДР обійшлися так само, мовляв, Німеччина залишається розділеною, тут нічого не змінити?»


Критичніше налаштовані експерти, пояснюючи, чому Росія і відносини з нею Німеччини не є темою, доходять висновку, що політики бояться негативної реакції ЗМІ, як це було після заяв Лінднера, а також тому, що не хочуть «підставлятися» Кремлю, сподіваючись на перезавантаження відносин із ним.


Тим часом політичний експерт Андреас Умланд вважає малоймовірною зміну курсу ФРН щодо східної Європи та України, зокрема, після виборів. Також і враховуючи можливі коаліції — існуючої великої ХДС/ХСС і СДПН, яка має значні шанси, чи навіть нової: християнських демократів, котрі створюватимуть уряд з двома меншими партіями — вільними демократами і «зеленими». Саме вони є єдино можливі, й жодна з них не означає зміни політики стосовно східної Європи. А остання була б навіть більш доброзичливою щодо України, стверджує Умланд.

Берлін.

Всі статті рубрики На головну