Добирався з Києва до Василькова попуткою. Водій трапився — казка. Всю дорогу не вгавав.
— Ну скільки ще будете тут колупатися?.. — кричав у простір, б’ючи руками по керму, і сам собі відповідав...
— Минулого місяця перекрили смугу від Чабанів і до заправки WOG (хто їздить, знає — кілометрів два-три)? Перекрили.
Транспорт пустили однією смугою? Пустили.
Другий бік ремонтували? Чи вдавали?
«Ремонтували» — це надто голосно сказано. Сперечатися не буду: техніка стояла кілька тижнів!
Соляру палили? Палили.
Робочі снували? Снували. Туди-сюди? Туди-сюди! Туди-сюди...
Із допису у Фейсбуці: «...Це тільки у мене одного в Чабанах легка вібрація на новому покритті?..»
Ну так — снували без упину. Курили-диміли, звірялися з якимись папірцями-мапами-інструкціями... Прикидали щось — вимірювали: все, аби догодити подорожнім. Щоб рівнесенько було, щоб, не дай Бог, не трусонуло й не підкинуло. Пересували огорожі з місця на місце, ставили попереджувальні знаки. Ніби від того пересування щось зміниться.
Із допису у Фейсбуці: «...Якість робіт ніяка. Одеська траса — джерело злодійства протягом 25 років і символ того, як не можна ремонтувати дороги...»
Тим часом вантажні «Татри» напра... наліво знятий асфальт вивозили? Вивозили. Не скажу, що саме вони, але хтось же таки покращив дороги у прилеглих садових товариствах, дачних кооперативах, у селах та на хутірцях. Кому треба — може поїхати й пересвідчитися — свята правда. А машини б’ються, а люди гинуть. А вони, знай, перекурюють, мітлами ліниво шморгають, ломами й лопатами копирсають і дорожні знаки пересувають так, ніби у шахи грають. На ав-то-ба-ні?
Ладнали-ладнали дорогу... Кілька років — як мокре горить: то гроші скінчилися, то матеріалів нема, то Майдан, то війна, то сніг, то спека. Ну, врешті, лиха прикупивши, здається, закінчили. Заходилися облаштовувати узбіччя й розділові відбійники... Знаєте як називаються? Нью-Джерсі. Але стоп! Допоки ладнали й куйовдилися з відбійниками, ми з вами — автомобілісти — розбили НО-ВУ дорогу. Ну, тут два варіанти: або ми їздити не вміємо. Всі. Поголівно. Або вони дороги робити не вміють... Ні, є третій: не хочуть!
Подекуди, де асфальт поклали, встановлюють відбійники — навіки! Дорога зітреться, вже, вважай, стерлася, а вони стоятимуть. Залізобетон! Дивишся, як їх ладнають-вилизують, і замислюєшся, що ж тут головне: дорога чи відбійники!
А ще — поблизу розв’язки на Васильків — півліта був аврал... Щоразу кожному, хто мав намір заїхати на міст, доводилося долати глибочезний рівчак. Жодних попереджувальних знаків. Хто знав — пригальмовував, хто не знав — міг поплатитися зім’ятими дисками або розбитою ходовою. Воно й справді — у бою сол... тобто розбитих машин не рахують. Нехай ґав не ловлять! Роз’їздилися тут...
Із допису у Фейсбуці: «...Як так можна роками знущатися? Ми і далі це терпітимемо й мовчатимемо?..»
...Ремонт триває вже добрий десяток років: то там полатають, то тут. Видимість бурхливого процесу, як мовиться, спостерігається, а кінця йому не видно.
Із допису у Фейсбуці: «...З усіх щілин дороги віє вчорашнім днем. Повна відсутність організації руху на ділянках, що ремонтуються, огидні з’їзди...»
Але — стоп! Згадаймо слова міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, сказані ним у липні минулого року, коли він представляв нове керівництво ДП «Укрдорінвест» — компанії, що займається ремонтом доріг за кошти іноземних інвесторів, та новий склад правління ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України». Міністр тоді наголосив: «Весь попередній склад правління звільнено. Жорстко, але справедливо. Наголошую: корупції більше не має бути! Бізнес as usual закінчився! В цьому напрямку співпрацюємо із СБУ, НАБУ та Національною поліцією. Відтепер — робота на країну, реформа «Укравтодору». Але чого не скажеш на камери? І оптимізм міністра хотілося розділити, і запал, і ентузіазм, але... Минув рік, і нічого не змінилося. Принаймні з вікна авто змін на краще не видно. Хіба, може, з вікна міністра?..
Ось що розповідає заступник начальника з експлуатації й утримання доріг Служби автодоріг Київської області «Укравтодору» Олег Слободян. Капітальний ремонт автодороги Київ — Знам’янка. Серед підрядників, що беруть участь у ремонті, ТОВ «Росдорстрой» та ТОВ «Альтком». Проводять його на кошти міжнародних банківських установ. Вихідними, каже Олег Слободян, змушені були працювати вночі. На запитання про вкрай незадовільну організацію робіт — місяць дорога перекрита, що створює значні труднощі для автомобілістів, і лиш на вихідні починається активна діяльність з укладання асфальту, співрозмовник відповідає, що основна причина — це відсутність достатнього, а головне — вчасного фінансування. Ще один малопереконливий аргумент — аби не створювати заторів і задля дотримання температурного режиму роботи ведуться вночі.
Усі ці виправдання ми чули ще 2015 року, коли так само мало не три місяці було перекрито ділянку дороги в районі Круглика (матеріал «Вдаримо по бездоріжжю?!», «Голос України» № 166 (6170) за 9 вересня 2015 року).
Головний інженер ТОВ «Альтком» Іван Якимович на запитання про те, хто ж дає команду на перекриття автотраси, пояснював, що ніякої особливої команди не потрібно. Те саме каже і Олег Слободян. Є, мовляв, креслення, є графіки... за ними й діють. А з приводу того, що незручності створюють й автомобілі стоять у заторах, пан Олег навів дуже переконливий аргумент: усі ми, мовляв, пересічні люди, ходимо у магазини і бачимо...
Тобто перекрили й перекрили, а там — як Бог дасть!
А ще Олег Слободян запевнив, що ремонт відрізка автошляху Київ — Біла Церква обов’язково буде завершено до Нового року.
Керівник Державного агентства автомобільних доріг України Славомір Новак теж не втрачає оптимізму й переконує у Фейсбуці, вручаючи знак «Ведуться дорожні роботи» Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману на одному з чергових помпезних відкриттів: «Ми чудово знаємо цей знак, але не завжди любимо. Він означає, що можуть бути незручності, але головне — він завжди вказує на те, що роботи проводяться. Наступного року таких знаків по країні буде ще більше. Адже буде більше якісного будівництва для ефективного використання коштів платників податків».
Підсумуємо. За два роки, що спостерігаємо за ремонтом автомагістралі поблизу Києва в напрямку Одеси, жодних змін на краще. Ремонт століття триває, автомобілісти — платники податків — поки що без оптимізму вдивляються у далечінь. Що ж там за знаками? Поки що нічого втішного.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман оглядає чергову ділянку дороги.
Фото з Урядового порталу.
