Прокляття,
розпач
і ганьба!
Усю пройшов
я Україну,
І сам не знаю,
де спочину
І де не стріну
я раба.
Зректись себе,
забуть ім’я,
Всесвітнім
соромом
покритись
І, не соромлячись,
дивитись,
— Це дійсність, сон? — не знаю я...
Іван ФРАНКО.
