У Німеччині ще триває підбиття остаточних підсумків виборів до Бундестагу, а аналітики вже назвали їх «політичним землетрусом». Правляча партія Християнсько-демократичний союз (ХДС) Ангели Меркель здобула перемогу і разом з дружньою їй партією — Християнсько-соціальним союзом (ХСС) — набрала 33 відсотки голосів. Однак втратила майже вісім відсотків підтримки порівняно з результатом перегонів 2013 року та показала найнижчий показник з 2000-го, коли Меркель її очолила.

 

Також політичною поразкою стали вибори і для іншого члена старої правлячої коаліції — Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), яка встановила антирекорд, набравши 20,8% голосів.


На тлі такого низького рейтингу традиційних політичних партій не такою вже й несподіванкою, хоч, утім, і сенсацією, стало входження до парламенту «Альтернативи для Німеччини» (АдН) з 12,6%. Уперше за історію існування ФРН правопопулістська партія стала членом Бундестагу.


Сенсацією стало повернення до парламенту Вільної демократичної партії (ВДП) з 10,7% голосів, адже аналітики вважали, що вона не подолає навіть 5-відсотковий бар’єр. Прогнозовано пройшли до парламенту Ліва партія (9,2%) та «Союз 90»/«зелені» (8,9%).


Це — попередні результати виборів, та лідери перегонів визначені. Однак провідне місце у їхньому списку не означає остаточну перемогу. Уже після оприлюднення перших результатів лідер СДПН Мартін Шульц заявив про перехід партії в опозицію, що негайно змінило політичний розклад, який мав скластися у разі утворення правлячої коаліції разом із соціал-демократами. Адже третя політична сила, котра прийшла до Бундестагу — АдН, за правилами, могла претендувати на роль головної опозиційної сили. Тобто говорити з трибуни відразу після канцлера, займати місця в провідних комітетах, писати депутатські запити, одне слово, реально впливати на розвиток країни. Оскільки на політичну опозиційну арену висунулася інша партія, а Ангела Меркель заявила, що не створюватиме коаліцію з правими, то АдН діятиме в межах повноважень відповідно до свого місця у парламенті. Утім, у політиці «ніколи не кажи ніколи»...


А от зі створенням правлячої коаліції у лідера ХДС/ХСС вочевидь виникнуть проблеми. Ангела Меркель заявила, що до коаліції з ХДС/ХСС увійдуть ліберали (ВДП) і Партія зелених. Важко уявити, як ці політики зможуть досягти компромісу, радикально відрізняючись один від одного поглядами щодо розвитку країни.


Консервативна партія Ангели Меркель, як і її союзники із ХСС, з невеликою часткою ймовірності зможуть дійти згоди з лібералами ВДП, оскільки ті відверто не погоджуються з рішеннями правлячої партії у бага-тьох питаннях, зокрема і в питаннях внутрішньої політики. Вони передусім не сприймають Меркель з її гостинністю щодо мігрантів, а також нинішніх відносин з Росією, вимагаючи якщо не скасування санкцій щодо Кремля, то значного пом’якшення їх.


Ще більша проблема може виникнути зі співробітництвом лібералів із «зеленими», програма яких декларує мир у всьому світі, використання альтернативних джерел енергії, продовження «мульті-культі»... Натомість ВДП вважає такі підходи популістськими та економічно неможливими.


Тому пошуки компромісів у створенні коаліції можуть тривати довго. А якщо її не вдасться створити, на країну очікують дострокові вибори. Правда, Меркель уже заявила, що і коаліція буде створена, і новий уряд почне працювати ще до Різдва.


Утім, саме такий варіант коаліції цілком влаштовує Україну. Партія Меркель, яка декларує підтримку Києву, не змінюватиме цього курсу. А «зелені» також неодноразово не тільки зізнавалися у любові до України, а й істотно допомагають нашій країні. Ліберали, які хоч і вважають, що питання Криму слід тимчасово «заморозити», але й застерігають, що анексія його Росією однозначно є порушенням міжнародних норм.


Про портфелі в новому уряді поки що не йдеться, але, приміром, на посаду міністра закордонних справ можуть претендувати що «зелені», що ліберали. Серед кандидатів називають заступника глави Європарламенту, ліберала Александра фон Ламбсдорфа, відомого його підтримкою Києва, а також представника «зелених» Джема Оздеміра, чия партія — симпатик України.

Берлін.

ДО РЕЧІ

Партія Макрона програла часткові вибори до Сенату, які відбулися минулої неділі у Франції. Французи переобирали 171 депутата з 348 членів верхньої палати парламенту. Партія президента Еммануеля Макрона «Вперед, Республіко!» здобула лише 27 мандатів. Натомість республіканці отримали 159 місць (на противагу 142 у попередньому складі). Сенаторів обирають більш як 75 000 виборних посадових осіб, зокрема й члени Національних зборів (нижньої палати парламенту), мери, регіональні та місцеві радники, інформує Європейська правда. Багато місцевих виборних посадових осіб були незадоволені планом Макрона скоротити бюджети місцевої влади. На відміну від Національної асамблеї Сенат під час ухвалення законів має меншу вагу. Останнє слово залишається за членами Національної асамблеї, де партія Макрона має абсолютну більшість.


Цікаво, що у самого Макрона рейтинг популярності у вересні дещо відновився (на 5%) і нині становить 45%, повідомляє Le Figaro. Найнижчий рейтинг новий президент Франції мав у липні — 39 %.