Ми йдем, Україно, у бій не 
вмирати,
Щоб щастя та волю 
в майбутнім знайти.
Ми йдем, Україно, —- 
перемагати,
Бо ми не убивці, тим більш, 
не кати.
Хай кажуть на нас, що ми 
хунта проклята,
Фашисти, карателі й вбивці 
дітей.
Але в нас немає найкращого 
свята
Ніж свято, що красить — всіх, 
наших людей.
Нема, Україно, для нас 
кращого свята
Ніж наш, буйний наш, 
Україно, розквіт.
Бо в нас є сім’я, мати є в нас 
і тато
Родина в нас є і ми шлем їм 
привіт.
Хай знають про нас, і старий, 
і дитина,
Що ми покладаєм життя 
за всіх них
І що найдорожче для нас — 
Україна,
Та мов ті дзвіночки, 
дітей наших, сміх.
Пробач, Україно, якщо ми 
не встигнем
До Перемоги твоєї дійти.
І, може, хтось з нас у степах 
твоїх згине,
Та рано чи пізно — до Бога 
іти.
Ми разом з тобою, 
моя Україно
Ми разом навіки, як наші 
діди.
Для нас ти щаслива, для нас 
ти єдина
І так було й буде, для всіх, 
назавжди.
Ми йдем, Україно — 
перемагати
Бо ми не убивці... Тим більш 
не кати.
Ми йдем, Україно, у бій 
не вмирати,
А щастя та волю в майбутнім 
знайти.

Андрій ІВАНОВ, 
позивний «Святослав» (батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»).