ПОЛТАВА:

В обласному центрі представили Перший добровольчий мобільний шпиталь імені М. Пирогова, що вже два з половиною року діє у зоні АТО. Його фундатор і керівник благодійного фонду з такою назвою Геннадій Друзенко зустрівся з медиками обласної клінічної лікарні імені М. Скліфосовського.

 

На знімку: Геннадій Друзенко демонструє начиння автомобіля «Ліко».


Фото автора.


Та спочатку він продемонстрував свого надійного помічника — автомобіль «Ліко», який є своєрідним гібридом високопрохідного джипа і «швидкої». Ним можна перевозити навіть по бездоріжжю і пораненого чи хворого у лежачому положенні, і ліки та медичний інструментарій. А от, здавалося б, обов’язкового доважка до тієї машини у вигляді великого намету з червоним хрестом і польового операційного столу присутні на згаданій зустрічі не побачили. Бо ПДМШ — це не речі та майно, а насамперед спільнота медиків-добровольців, які лікують у зоні АТО наших військових і цивільних мешканців.


Ці фахівці, справжні патріоти України, як і раніше, вирушають туди за покликом серця. Однак після створення такого шпиталю мають змогу робити все те цілком легально, беручи за основним місцем роботи відрядження на 30 днів. А значить, уникати додаткових клопотів і проблем, які супроводжують будь-яку «партизанщину». Не кажучи вже про те, що надзвичайно відповідальна робота медиків потребує суворої регламентації. Тож, окрім відповідного законодавства, правовими засадами діяльності ПДМШ став меморандум «Про взаємодію», підписаний міністрами охорони здоров’я та оборони, начальником Генштабу і президентом згаданого благодійного фонду.


У складі ПДМШ медики-добровольці майже зі всієї України працюють у місцях дислокації наших військових частин, а також на пунктах переходу через лінію розмежування й у прифронтових цивільних лікарнях. Звісно, що під час активізації бойових дій їм доводилося рятувати поранених бійців навіть у землянках… При відносному затишші на передовій особливої ваги набуває допомога цивільному населенню прифронтової зони. Адже там, і не тільки у спеціалізованих медзакладах, катастрофічно не вистачає фахівців.


Тож подекуди, скажімо, звичайний профілактичний огляд у дитсадку стає величезною проблемою, лікаря чи медсестру там не бачать роками… За словами Геннадія Друзенка, сьогодні фактично 80 відсотків пацієнтів очолюваного ним шпиталю — це мирні мешканці Донбасу. Нерідко залякані російськими пропагандистськими «страшилками» про «безжальних укропів». За таких обставин пан Геннадій переконаний у тому, що медики-добровольці з різних регіонів України в зоні АТО «зшивають не тільки тіла, а й душі та мізки співвітчизників».


Від початку офіційної діяльності ПДМШ такими добровольцями стали понад три з половиною сотні медиків. Серед них були і заступник міністра охорони здоров’я, і світила профільної науки та провідні лікарі відомих клінік, і звичайні медсестри. Чимало спеціалістів пройшли вже не одну тридцятиденну ротацію в зоні АТО. Всі вони надали кваліфіковану допомогу загалом понад 20 тисячам(!) пацієнтів. Щоб записатися в добровольці, медикам достатньо зареєструватися на сайті ПДМШ.


З Полтавщини у складі Першого добровольчого мобільного шпиталю імені М. Пирогова працювало вже дев’ятеро медиків. Двоє з них — Світлана Скляр та Ірина Бабич — прийшли й на згадану зустріч в обласну лікарню. Та позувати для об’єктивів фотоапаратів і телекамер ці жінки категорично відмовилися. Мовляв, звикли робити те, що вміють, без зайвого галасу.