Херсон:

У власників овечих отар у степовій Таврії великі й застарілі проблеми із збутом руна та м’яса — його якщо купують, то здебільшого тільки за безцінь. Через таку роботу собі на збиток отари чи не щороку скорочуються: з колишнього мільйона голів уже залишилося приблизно понад п’ятдесят тисяч. А от в інших регіонах України та навіть за кордоном на продукцію вівчарів Херсонщини попит таки починає зростати. Скажімо, державне дослідне господарство «Асканійське» НААН України днями продало сільгосппідприємству з Тернопільщини одразу триста голів овець породи асканійська тонкорунна для племінної роботи. Ще раніше українська фірма за ціну вдвічі більшу, ніж склалася на внутрішньому ринку, повністю викупила тут настрижену вовну для перепродажу на польські заводи, де з неї виготовлять натуральну тканину — вона піде на дорогі чоловічі костюми та жіночі  сукні.


Але за відсутності державних та регіональних програм підтримки галузі такі ділові угоди дають змогу хіба що підтримувати вівчарство, та аж ніяк не розвивати його, каже директор «Асканійського», кандидат сільськогосподарських наук Віктор Найдьонов. Нині в господарстві утримують понад три тисячі овець елітної породи. Раніше таку отару вважали невеличкою, тепер вона — найбільша з тих, що є на Херсонщині.