Укр | Рус
загрузка...
Голосування
На вашу думку, протестні акції під Верховною Радою - це...

Голосувати

Як ви ставитеся до протестних акцій під Верховною Радою

Голосувати
На головну
13.10.2017

Угорці не надали жодних доказів невідповідності міжнародним принципам

МЗС України направило ноту протесту до МЗС Угорщини з вимогою заборонити заплановану на сьогодні в Будапешті акцію під гаслом «Самовизначення для Закарпаття». 
Про це очільник нашого зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін інформує у Твіттері: «Угорське МЗС повідомило нашому посольству про акцію 13.10 під гаслом «Самовизначення для Закарпаття». Це що, Будапешт підтримує сепаратизм? Негайно направили ноту протесту з вимогою заборонити цю провокацію! Впевнені, Угорщина й надалі поважатиме територіальну цілісність України». Зазначимо, акцію планує провести ультраправа партія «Йоббік», відома своєю проросійською позицією та тісними зв’язками з Москвою. Проурядові сили не мають відношення до неї. Однак уряд Угорщини за будь-яких обставин має заборонити подібний захід.
Напередодні в провідному виданні Угорщини «Мадяр Немзет» вийшла стаття П. Клімкіна (вона також розміщена й на сайті українського МЗС), у якій міністр надав угорському політикуму й громадськості необхідні роз’яснення щодо нового українського Закону «Про освіту». Він вкотре наголосив, що головною його метою є приведення системи освіти в Україні до норм і стандартів Євросоюзу та вимог ХХІ століття, а також відновлення повноцінного функціонування державної української мови, яка протягом століть російської колонізації була насильно витіснена з багатьох важливих сфер життєдіяльності нашого суспільства.
«Стаття 7 Закону, зокрема, передбачає кардинальне поліпшення вивчення в школах національних меншин державної мови як мови міжнаціонального спілкування в Україні. Здавалося б, цілком логічний і необхідний крок, але саме він був розцінений в Угорщині як неконституційне звуження прав угорської громади. Для того, щоб об’єктивно розібратися у ситуації, закликаю облишити зайві емоції та екзальтовані заяви й тверезо оцінити реальний стан, в якому на сьогодні опинилася угорська молодь в Закарпатті», — наголошує міністр. У тексті йдеться, що Україна зацікавлені в двох взаємопов’язаних речах: в тому, щоб закарпатські угорці зберігали свою традиційну роль у регіоні і щоб вони були максимально інтегровані в життя нашого суспільства. «Ми не хочемо нічого, тільки залишити українській мові статус державної, який угорська має в Угорщині, румунська — в Румунії чи польська — в Польщі. Не більше», — додає Клімкін. Саме на ці теми міністр говорив під час учорашнього візиту до Будапешта.
Уже в понеділок Рада міністрів закордонних справ ЄС розгляне ініціативу Будапешта переглянути Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Колишній міністр закордонних справ Швеції співголова Європейської ради зовнішніх відносин Карл Більдт заявляє, що жодного перегляду домовленості зробити вже неможливо. «Угорці взяли за звичку вести брудну домашню політичну гру, як вони це вже робили кілька років тому щодо Словаччини. Так само вони поводяться й щодо Румунії. Це не що інше, як брудна націоналістична політика, в яку грає Угорщина», — цитує шведського дипломата «Радіо Свобода». Поділяє таку думку й колишній генеральний секретар НАТО радник президента України Андерс Фоґ Расмуссен. «Навіть із законної точки зору, я не впевнений, що угорці можуть знову «відкрити» обговорення Угоди про асоціацію. Вона ратифікована, набрала чинності, й повернення до її перегляду неможливе. Але, окрім цього, у Законі «Про освіту» я не бачу жодної проблеми. Угорці, на мою думку, не надали жодних доказів, ознак чи прикладів того, що цей закон суперечить європейським принципам», — цитує Расмуссена «Радіо Свобода».

 

ДО РЕЧІ

Представники болгарської меншини в Україні відмовилися від раніше висловлених претензій до українського Закону «Про освіту» і підтримали його. Про це йшлося під час круглого столу щодо імплементації статті 7 Закону «Про освіту», який відбувся 11 жовтня у Посольстві Республіки Болгарії, повідомляє прес-служба МОН. Представники нацменшини наголосили, що закладений в закон підхід, коли в початкових класах діти навчаються рідною мовою, а в базовій та старшій школі — державною, є найбільш продуктивним для вивчення обох мов. Однак вони звернули увагу й на проблеми — відсутність кваліфікованих вчителів болгарської мови та підручників.

Всі статті рубрики На головну