Жодного із героїв книги «Волинський пантеон: схід-2016» уже немає серед нас, але жива пам’ять про їхній подвиг заради Вітчизни, задля якої вони віддали життя. Це унікальне видання підготували заслужений працівник культури Геннадій Гулько і доктор історичних наук Олександр Дем’янюк. Нещодавно в Державній обласній універсальній бібліотеці імені Олени Пчілки за участі бібліотечних працівників області, студентської та учнівської молоді відбулася презентація книги.

Про роботу над книгою розповідає один з її авторів доктор історичних наук Олександр Дем’янюк. Крайній ліворуч його співавтор Геннадій Гулько.

Пригадую, як два роки тому презентували першу подібну книгу цих авторів. Усі тоді сподівалися, що незабаром в цьому мартирологу буде поставлено крапку й запанує мир. Але згодом вийшло наступне видання «Волинський пантеон: схід-2015» і ось вже маємо поминальник за 2016 рік. А час ставити крапку так і не настав.
Треба віддати належне авторам цих книг Геннадієві Гульку і Олександру Дем’янюку, які скрупульозно збирали дані про загиблих і померлих від ран учасників АТО. Зробити це було нелегко, адже немає якоїсь служби, що займалася б узагальненням даних про втрати в зоні АТО, обставини загибелі солдатів, офіцерів і добровольців. Автори взяли на себе цю нелегку працю, щоб розповісти, як і коли закотилася зірка життя солдата, хто оплакав героя, які відгуки подали ЗМІ. Все це є у новій, вже третій, книзі «Волинський пантеон».
— Сьогодні, коли війна вже триває більше трьох років, про неї пишуть чимало. Але одне — писати про любов на війні, про бойові подвиги... Нам же з Олександром Дем’янюком дісталася інша роль — розповісти тільки про мертвих, — сказав на презентації Геннадій Гулько. — Можете повірити, що за три етапи написання цих книг ми з Олександром Йосиповичем, вільно чи невільно, пережили смерть кожного з майже двохсот наших волинян. Нам довелось вчитуватися в офіційні, не завжди точні, зведення, у джерела з газет та інтернет-видань, спілкуватися з матерями і дружинами загиблих.
Читаючи книгу, ви звернете увагу, що з 31 бійця на місці бойових дій і від ран у госпіталях загинули 12. Усі інші померли в лікарнях від хвороб, або, повернувшись із війни, не змогли пристосуватися до реалій нашого життя. І про це теж треба говорити...
Книга довго писалася, ми довго не могли знайти взаєморозуміння з владними інстанціями, які мають стосунок до фінансування видань. Ми з Олександром вчинили як волонтери, вклавши свою частину праці у написання «Волинського пантеону».
— Добре, що книга стала втричі тоншою, бо поменшали наші втрати в АТО, — зазначила кандидат історичних наук Олена Бундак. — Але прикро, що помолодшали люди, які гинуть на цій війні. Серед згаданих у книзі — 70 відсотків тих, кому немає і тридцяти.
— Шкода, що подібні книжки малотиражні. Що таке 150 примірників для Волинської області? — зауважив у своєму виступі голова обласної організації ветеранів України, генерал-майор у відставці Олександр Булавін. — На жаль, влада байдужа до цього. Клялися нам допомагати і керівники деяких АТОшних організацій, але далі слів справа не пішла. І лише завдяки благодійному фонду «Волинь-2014» уже втретє нам вдалося видати цю книгу. Знаю, чого варте її написання, скільки часу автори провели в перемовинах з родичами загиблих, головами сільських рад. Книжка написана для тих, кому це найбільше болить: батьків, дружин і дітей загиблих. Думаю, що вона надасть додаткового імпульсу військово-патріотичному вихованню молоді.
Книгу «Волинський пантеон: схід-2016» передано до бібліотек і рідним загиблих героїв.

Максим СОЛОНЕНКО.
Фото автора.

Волинська область.