Парламентський бюджетний комітет уперше провів своє виїзне засідання у Хмельницькому, тож мали можливість не тільки ознайомитися із кращим досвідом роботи місцевих підприємств, а й могли визначитися, як допомогти з розв’язанням найгостріших проблем. Зокрема, на засіданні комітету йшлося про низку важливих проектів, котрі області вже багато років поспіль не вдається вирішити самотужки.

На Хмельниччині пройшло виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань бюджету.

Спочатку члени комітету побували на ПАТ «Укрелектроапарат» — підприємстві, яке успішно працює на українському ринку та експортує свою продукцію до багатьох країн. Воно спеціалізується на виробництві трансформаторів і підстанцій та вже понад 60 років є одним із провідних підприємств трансформаторобудування країни.
Потім столична делегація оглянула виробничі цехи ТОВ «Карат», яке два десятиліття тому розпочало свою діяльність на ринку роздрібної торгівлі килимами. Але з часом компанія збудувала свої цехи і тепер є одним із найуспішніших виробників килимових виробів, достойно представляє легку промисловість країни на міжнародному рівні, адже її продукція експортується до 25 країн. Народні депутати ознайомились з різними етапами виробництва килимового покриття і відвідали фірмовий магазин ТОВ «Карат».
Саме такі колективи наповнюють казну краю. Детальніше про фінансові успіхи і проблеми йшлося вже на засідання комітету. Очікується, що виконання бюджету області у нинішньому році становитиме 104,7 відсотка.
Але навіть за таких темпів фінансові труднощі на місцях відчуваються доволі гостро. Як розповів директор департаменту фінансів Хмельницької ОДА Сергій Пенюшкевич, унаслідок реформи децентралізації, яка зумовила зростання доходів міст обласних значень і об’єднаних територіальних громад, суттєвий фінансовий голод відчули обласний і районні бюджети.
Згідно з експертизою місцевих бюджетів за рік, 75 відсотків районних бюджетів залишаються дефіцитними.
Від Хмельниччини членам комітету було представлено кілька проектів, котрі потребують державної уваги і фінансової підтримки. Зокрема, йшлося про будівництво обласної дитячої лікарні, адже в старій відсутній повний спектр медичних служб для надання допомоги дітям області.
Через нестачу приміщень підрозділи функціонують у Хмельницькій міській дитячій, інфекційній лікарнях та інших спеціалізованих обласних закладах. Матеріальна база застаріла, не відповідає санітарно-гігієнічним та будівельним нормам. Приміром, поліклініка лікарні розміщена у колишній пральні, і в одному кабінеті одночасно ведуть прийом три-чотири спеціалісти. В таких умовах щороку лікарі закладу надають амбулаторну допомогу майже 48 тисячам дітей та стаціонарну – семи з половиною тисячам дітей. Ще у 2011 році в області було ухвалено рішення про створення повнопрофільної обласної дитячої лікарні. Вже розроблено проектно-кошторисну документацію на новий лікувально-діагностичний корпус і розпочато його будівництво. Але продовжити його не вдається через відсутність коштів. Тож область сподівається на бюджетну підтримку цього проекту.
Те саме стосується й планів зі створення єдиного центру з надання кардіологічної та кардіохірургічної допомоги на базі Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру, що допоможе пацієнтам отримувати весь обсяг протокольного лікування серцево-судинних хвороб в одному закладі. Будуть створені умови для роботи та навчання лікарів-інтервенційних кардіологів. Згідно з кошторисом, вартість робіт із реконструкції приміщення та закупівлі необхідного обладнання становить 150 мільйонів гривень. Цього року обласна рада вже виділила десять мільйонів гривень. Але самотужки профінансувати всі роботи їй не вдасться.
Попросив підтримки й Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» на реставрацію палацу 16-го століття. Рішенням сесії Хмельницької обласної ради було виділено два мільйони гривень, але заповідник також сподівається на підтримку парламенту та уряду. Адже подальше проведення реставраційних робіт у Меджибізькій фортеці не тільки збереже унікальну пам’ятку архітектури світового значення, а й надасть можливість створювати нові музейні експозиції та приваблювати туристів.
Із цим погодилися учасники засідання та пообіцяли свою підтримку. Однак розгляд не всіх питань викликав одноголосне схвалення. Зокрема, виникла дискусія під час обговорення фінансування на добудову Чернелівського водогону, який постачає воду для обласного центру. Багато років поспіль говорять про необхідність добудови нової гілки водогону, оскільки стара через зношеність не справляється з навантаженням. Закласти видатки на це будівництво у бюджет просив хмельницький міський голова Олександр Симчишин, зокрема, додатково виділити цьогоріч із держбюджету 10 мільйонів гривень. Загальна потреба у завершенні реконструкції водогону становить 220 мільйонів.
Проте у відповідь на це прохання народні депутати висловили зауваження щодо неефективного використання коштів. Зокрема, вони дорікнули, що торік місто не змогло освоїти 120 мільйонів виділених коштів. А перший заступник міністра Мінрегіону В’ячеслав Негода, який брав участь у засіданні, повідомив, що на банківських депозитах Хмельницький тримає 180 мільйонів гривень, в той час як гроші повинні активно працювати на громаду.
Та в цілому сторони почули і зрозуміли одна одну. Тож на Хмельниччині сподіваються, що будуть зроблені серйозні кроки на шляху до завершення всього наміченого.

Ірина КОЗАК.
Фото автора.

Хмельницький.