Зі здоров’ям не жартують


Днями медсестра сімейної медицини Денежниковської сільської амбулаторії Олена Артемова приїхала до села Маловенделівки за програмою «Доступні ліки». На прийом зайшов чоловік, якого вона відразу не впізнала.

Подумала, що хтось, мабуть, із нових переселенців. Але пацієнт виявився старим знайомим, просто хвороба так його скрутила, що не впізнати. «Тиждень у мене тримається температура, — скаржиться, — так погано почуваюся. Дайте мені що-небудь знеболююче?». «Без проходження УЗД не радитиму», — заявила медсестра. І буквально змусила пацієнта відразу, із прийому, поїхати та зробити УЗД. На щастя, вчасно. Звідти хворого забрала «швидка», і він потрапив прямо до операційної. Як з’ясувалося, з перитонітом чоловік промучився тиждень, і час уже йшов на години. Урятували. Сьогодні Олена Артемова провідує пацієнта, робить йому перев’язку й зайвий раз нагадує, що зі своїм здоров’ям жартувати небезпечно.


Амбулаторія в Денежниковому обслуговує три села, що становить загалом 1760 осіб, тож, скажемо, у пік осінніх респіраторних захворювань і загострень різних хвороб доводиться обслуговувати до 30 людей на день. І дітей, і гіпертонічних хворих, і сердечників. До місцевих жителів додалися переселенці з окупованих територій області. Серед них багато пенсіонерів, хвороби яких здебільшого мають психічний аспект. Якби не вірний друг скутер, Олена не встигала б побувати на всіх викликах, але цей транспорт виручає. У ФАПі села Маловенделівки санітарка збирає виклики й передає Олені, а вона потім об’їжджає й обслуговує пацієнтів переважно вдома. Лікаря в амбулаторії немає, хоча він і має бути. Ніхто не хоче їхати в прифронтовий район, тому в певні дні хворих приймає приїжджий лікар зі Штормового, і один раз на місяць із усією необхідною апаратурою та медсестрами приїжджає доктор Комітету Червоного Хреста Тетяна Маніна. Люди дуже задоволені — не треба їхати в район. У довоєнний час таких послуг вони не одержували.


— Наша головна проблема — це кадри, — розповідає Олена, показуючи свою нещодавно відремонтовану й оснащену амбулаторію. — Не хоче молодь до нас їхати. Без лікаря важко. Чекаємо запровадження телемедицини.

Комп’ютер для нас уже придбали, навички роботи із програмами є, Інтернет у селі працює, амбулаторія забезпечена необхідним інвентарем і обладнанням. У принципі до реформування охорони здоров’я ми готові. Але кадрові проблеми продовжують залишатися.


Один лікар на рік


Про кадрову проблему перш за все говорить і головний лікар Новоайдарського центру первинної медико-санітарної допомоги Ольга Корж. Укомплектованість лікарями становить у районі всього 58%, при цьому 60% медиків — люди пенсійного віку. З медсестрами, щоправда, ситуація краща.


— Перед війною коштом держбюджету ми вчили шість людей, — розповідає головний лікар. — Вони прийшли в 2014 році, але почалися бойові дії, і всі, крім однієї, відмовилися їхати у віддалені села, працювати в таких умовах. Ми проводимо профорієнтаційну роботу серед молоді, але вона, зізнатися, бажаного ефекту не дає. Фахівців відлякують маленька зарплата, відсутність житла й, звичайно, умови прифронтової території. Скажімо, цього року в нас закріпився всього лише один лікар, а їх терміново потрібно шість. Виживаємо за рахунок Першого добровільного мобільного госпіталю імені Пирогова, який приїжджає до нас із 2016 року. Така співпраця йде нам на користь, але проблему із закріпленням кадрів не розв’язує.


Ольга Корж не приховує своїх побоювань, що цю проблему може посилити децентралізація, що почалася.


— Які території об’єднуватимуться, ми вже знаємо, але за рахунок чого житиме громада й забезпечуватиме свою медицину, — невідомо. Ми ще пам’ятаємо той період, коли ФАПи й амбулаторії перебували в підпорядкуванні сільських голів. Централізація в цьому випадку губилася повністю, вертикаль управління була відсутня. Зарплату платила сільрада, і із цієї причини медичний стаж фахівцеві не зараховувався. Районні територіальні медичні об’єднання й почали створювати для того, щоб зберегти централізацію медичних послуг. Що буде тепер? Крім того, ми до кінця не розуміємо, як відбуватиметься фінансування. Для того щоб система «гроші ходять за пацієнтом» почала реально працювати, повинен бути якийсь механізм захисту для самого хворого. Поки ми його не бачимо.


…Та все одно оживає


Сьогодні ремонту потребують 40% амбулаторій району. Ольга Корж не приховує, що до початку реформування існувала тенденція вкладати основні кошти в центральні лікарні, а ФАПи й амбулаторії обладнувалися за залишковим принципом. У результаті тут не було ні холодильників, ні сухожарових шаф і автоклавів, ні ЕКГ-апаратів, ні меблів, ні машин. На щастя, ситуація змінюється. Останнім часом на зміцнення матеріально-технічної бази медицини району виділено 5 мільйонів 290 тисяч гривень (таких вкладень раніше ніколи не робилося) і це дало змогу почати модернізацію системи з надання медичної допомоги.


— Ми проаналізували питому вагу осіб пенсійного віку й побачили, що району досить 90 ліжок денного стаціонару, — розповідає головлікар. — Що це дало? Почали обслуговувати в рік до 1600 хворих на місцях, без направлення їх до районного стаціонару. Тепер в амбулаторіях створили палати для тієї категорії хворих, яка не потребує цілодобового спостереження лікаря. Сімейний лікар призначає лікування, а фельдшер його проводить — робить уколи, ставить крапельниці та ін. Хворі задоволені. Не треба їхати в район і лягати там у стаціонар. Зручно й родичам. Ця стаціонарозаміння форма себе дуже виправдала.


За словами головного лікаря, практично всі амбулаторії — до 90% — сьогодні оснащені санітарним транспортом. Особлива увага приділяється прифронтовим селам.


Зараз, наприклад, для ФАПів закуповується транспорт, який має велику прохідність. Це важливо, особливо для таких сіл, як Кримське, куди неможливо добратися. Кілька ФАПів, що постраждали від обстрілів бойовиків, зараз перебувають у стадії ремонту. Зокрема, пункт у Перемозі. Це село дуже сильно постраждало від обстрілів бойовиків. Під час одного з них у стіні ФАПу застряг величезний снаряд, схожий на ракету. Пробив стіну, але не вибухнув. Будівля встояла, втративши вікна і двері, і в такому стані пробула півроку, поки село не розмінували. У ремонтні роботи включається Співаковський ФАП і інші. Словом, медицина району поступово оживає.

Луганська область.

Головний лікар Новоайдарського центру первинної медико-санітарної допомоги Ольга Корж.

Фото надане О. Корж.