Покращення ділового та інвестиційного клімату в країні, а також припинення невиправданого тиску на бізнес є одним із чинників, який дає змогу вийти на 5-7 відсоткове економічне зростання. На цьому під час учорашнього засідання Кабінету Міністрів наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
«Нині економіка демонструє зростання на 2-3%, на наступний рік ми також плануємо 3% зростання. Це означає, що ми виробимо продукції та надамо послуг на 400 мільярдів гривень більше, ніж у цьому році», — сказав глава уряду та висловив переконання, що Україна може мати одну з найуспішніших економік на континенті, однак для цього нам потрібне зростання хоча б на рівні 5-7%. На його думку, для цього потрібно значно покращити інвестиційний клімат у країні та спростити дозвільні процедури, щоб інвестори були впевнені у своїх перспективах. «Я часто зустрічаюся з підприємцями, і всі вони нарікають на незрозумілі дозвільні процедури, хоча ми їх постійно спрощуємо, на доступність отримання різноманітних погоджень, скаржаться на тиск правоохоронної системи», — зазначив В. Гройсман і зауважив, що фактично в неефективності роботи та в неповазі до бізнесу можна дорікнути усім державним органам. «По одній і тій же справі один орган закриває справу, а інший – відкриває», — наголосив він та висловив переконання, що епідемія тиску на бізнес має бути припинена, як уже наказом міністра внутрішніх справ заборонені «маски-шоу».
На думку глави уряду, змінити ситуацію допоможе й ухвалення законопроекту про Службу фінансових розслідувань. При цьому він підтримав пропозицію міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про те, щоб під час створення Служби фінансових розслідувань не сталося дублювання її функцій з іншими правоохоронними органами. «Важливо, щоб не було жодних аналогічних служб ні у складі СБУ, ні у ДФС, ні у Нацполіції. Треба повністю передати всі функції одному органу», — сказав міністр та підкреслив, що ця служба має бути не так оперативним, як аналітичним органом, для якого головною зброєю має стати комп’ютер.
Коментуючи підняття України у рейтингу Doing Business на чотири позиції, В. Гройсман зазначив, що це, звичайно, добре, але недостатньо. «Тому ми спільно з парламентом та Президентом напрацюємо рішення з дерегуляції, яке дозволить Україні із нинішнього 76 місця піднятися в ТОП-40», — сказав він.
Під час засідання прем’єр знову повернувся до роботи розкритикованого ним під час вівторкового засідання Ради регіонального розвитку керівника Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру Олега Цвяха. «Чому в одних регіонах землю можна отримати за 90 днів, а в інших для цього потрібно 220 днів чи й взагалі неможливо це зробити», — запитав він і запропонував провести перевірки структур Держгеокадастру в регіонах та ухвалити відповідні кадрові рішення в разі підтвердження фактів зловживань. «Пропоную звільнити його (голову Держгеокадастру. – Авт.) з посади, а також доручаю Мінагрополітики відсторонити всіх керівників обласних управлінь і сформувати групи з перевірки роботи територіальних органів Держгеокадастру», — заявив В. Гройсман та додав, що, окрім Держгеокадастру, також є нарікання на роботу «Укртрансінспекції», Інспекції з питань праці, екологічної інспекції, архітектурно-будівельної інспекції та інших органів. «Так далі продовжуватися не може. Або ви зробите свої структури доброзичливими до підприємництва, або розпишіться у своїй неспроможності і йдіть із посад! — заявив він.
Після інформації віце-прем’єр-міністра Іванни Климпуш-Цинцадзе уряд затвердив план заходів із виконання Угоди про асоціацію Україна — ЄС та нову стратегію комунікації цієї угоди.
Заслухавши інформацію віце-прем’єр-міністра Іванни Климпуш-Цинцадзе про стан виконання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, Кабінет Міністрів схвалив постанову про запровадження національного механізму координації взаємодії органів державної влади з метою захисту фінансових інтересів України та ЄС.
Оскільки цей механізм передбачає затвердження на рівні закону інституційного механізму імплементації Угоди, а також ухвалення низки законів, то посол ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі порадив українським уряду та парламенту розробити спільний план дій та запровадити з цією метою спільні засідання урядових структур, парламентських комітетів і представництва ЄС в Україні. «Ми вітаємо пропонований план дій, і з нашого боку ми докладемо всіх зусиль задля ефективного впровадження Угоди про асоціацію», — запевнив посол.
