Студенти й викладачі не у захваті

Майже трьом десяткам столичних коледжів і технікумів загрожує закриття у разі, якщо їх фінансування не буде передбачено у державному кошторисі. Про це заявили на прес-конференції у Києві представники громадських організацій студентів та викладачів.

 

Загалом згідно з урядовим проектом держбюджету понад 400 вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації (тобто технікумів і коледжів) мають перейти до комунальної власності та фінансуватися з місцевих бюджетів.

Заклади, які функціонують як структурні підрозділи університетів і не мають статусу юридичної особи, утримуватимуть за рахунок відповідних вишів. Раніше переведення фінансування коледжів та технікумів на місцевий рівень було закріплено у Бюджетному кодексі.


— У столиці на 2018 рік не передбачено фінансування ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації на загальну суму 271 мільйон гривень. Ці гроші призначаються фактично на зарплати працівникам. Якщо їх не буде виділено, 29 навчальних закладів припинять своє існування, — припускає голова Київського студентського антикорупційного товариства Максим Юзепчук. — Попри пропозиції народних депутатів (зокрема, рішення профільного комітету. — Авт.) залишити державне фінансування, яке можна передбачити іншою редакцією Бюджетного кодексу, чи закласти столиці необхідну дотацію з державного бюджету на 2018 рік, це питання не вирішується.


Тож долі 25 тисяч студентів, які навчаються у згаданих 29 коледжах і технікумах, а також сотень викладачів, які там працюють, — під питанням, каже Марк Наваєнко, член студентської профспілки Київського коледжу легкої промисловості.


— Держава пропонує Києву із власних коштів — а вже складено проект бюджету — звідкись висмикнути ці гроші, врізавши фінансування якоїсь іншої галузі. У майбутньому, можливо, з 2019 року, це буде відпрацьовано, але нині питання не вирішується. Багато хто взагалі проти, щоб переводити ці заклади на фінансування із місцевих бюджетів, — додає Максим Юзепчук.


Якщо питання не вирішиться, студенти обіцяють вийти під стіни уряду і парламенту з протестами, каже Тимофій Шимко, представник студентського антикорупційного бюро Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайну.


Свої аргументи висловила й Ніна Кислицька, викладач Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайну, представник ВГО «ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації».


— Ми проти того, щоб нас фінансував місцевий бюджет, адже бачили наслідки переведення на утримання з місцевої скарбниці закладів профтехосвіти. Це призвело до того, що по півроку не платили зарплати, студенти не отримували стипендії, деякі заклади закрилися. Те саме чекає нас, — упевнена вона.


Від себе додамо, що згадану «реформу» профтехосвіти було проведено посеред навчального року, у лютому. Це мало не призвело до колапсу: приміщення навчальних закладів не опалювалися, виникли величезні борги із комунальних платежів. Міста обласного значення не мали ресурсів, щоб профінансувати розташовані на їхній території заклади профтехосвіти, і вже міркували, які з них закрити, а до яких не приймати дітей з інших міст чи сіл.


Зрештою, такий крок було визнано хибним, а систему фінансування профтехучилищ знову переформатували — їх утримання передали на рівень обласних бюджетів та бюджетів обласних центрів. Крім того, передбачили освітню субвенцію з держбюджету на здобуття загальної середньої освіти дітьми, які пішли до ПТУ після 9 класу.


Представники громадськості застерігають: щоб така само біда не спіткала коледжі й технікуми, треба переглянути підходи, закладені в проекті держбюджету.


Нагадаємо, що раніше проект кошторису розкритикував народний депутат України, радник міського голови Віталія Кличка Дмитро Білоцерківець. Адже, окрім загальних проблем, у ньому є дискримінаційні підходи щодо столиці.


«У 2018 році Києву планують передати 29 державних вищих навчальних закладів I—II рівнів акредитації на фінансове забезпечення. Це майже 271,6 мільйона гривень, необхідних для цих навчальних закладів. Київ — не єдиний регіон, якому планують передати вищі навчальні заклади, але всім іншим регіонам України передбачається відповідна дотація на загальну суму 16,5 мільярда гривень. Загадковим чином рядок «Київ» втратили, і столиці немає в переліку регіонів, на які передбачено дотацію», — написав він у соцмережах. Дмитро Білоцерківець акцентував увагу на тому, що на 369 мільйонів гривень Києву зменшили порівняно з минулим роком обсяг освітньої субвенції з держбюджету, яка витрачається на зарплати педагогам шкіл та профтехучилищ. При цьому зарплати підвищили, тож видатки порівняно з минулим роком мають значно зрости...


В експертному середовищі від проекту кошторису теж не у захваті. Зокрема, аналітики центру CEDOS у своєму дослідженні щодо фінансування освітньої галузі на майбутній рік (за проектом держбюджету, представленим урядом у вересні) зауважують, що сама по собі зміна джерела фінансування не вирішує і не наближає до розв’язання основної проблеми останніх років — визначення ролі та призначення коледжів і технікумів у нашій системі освіти. Суперечки про те, яких саме фахівців такі заклади мають готувати, тривають. У реформаторському законі «Про освіту» їх віднесено до нового рівня — так званої фахової передвищої освіти. Проте рамковий закон не деталізує ані призначення цього рівня, ані джерел його фінансування, зазначають у CEDOS.

P.S.

Тим часом на сайті Верховної Ради триває збір підписів під електронною петицією на підтримку проекту закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування ВНЗ І—ІІ рівнів акредитації)» (реєстраційний № 6506 від 25.05.2017), внесеного народними депутатами України О. Марченком, І. Луценко та О. Співаковським «з метою гарантування забезпечення належного фінансування вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації державної форми власності за рахунок коштів державного бюджету України і недопущення їх передачі на фінансування до місцевих бюджетів». Петиція вже зібрала понад 24 тисячі голосів.


Раніше проект цього документа підтримав парламентський Комітет з питань науки і освіти. «Усвідомлюючи загрозливість ситуації, що може виникнути, та у зв’язку з передачею на фінансування з місцевих бюджетів вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації державної форми власності, підпорядкованих різним центральним органам виконавчої влади, а також зважаючи на важливість відповідної ланки освіти, що здійснює підготовку практикоорієнтованих фахівців для економіки країни, та маючи переконання, що сфера освіти є пріоритетом державної політики», комітет рекомендував Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу та в цілому, з урахуванням пропозицій МОН.