ХХІ Всеукраїнський конкурс професійних читців імені Лесі Українки, що проводиться кожної осені в Луцьку, видався на славу. Цього року він об’єднав інтелектуально сильних, талановитих учасників. Це визнали члени журі, до якого, окрім голови, народної артистки України Тетяни Стебловської, директора, художнього керівника Волинського театру ляльок Данила Поштарука та автора цих рядків, входили троє викладачів: двоє — Любов Підлісна та Тетяна Кобзар — сценічної мови і один — Надія Кукуруза — сценічного мистецтва і хореографії, тобто люди фахові та досвідчені.

Петро Ніньовський (Гран-прі).

Софія Лешишак (Львів, ІІ місце).

Було то не просто читання, було проживання, входження в образи Лесі Українки. Живий музичний супровід, спів (іноді — фонограма), пластика доповнювали слово. Обирали твори складні: і популярні, і маловідомі, але майже всі учасники змогли заглибитися в їхню суть і розкрити її. Зокрема, студенти КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого Олександр Діденко та Діана Кузьмінова запропонували традиційну інтерпретацію поеми «Роберт Брюс, король шотландський», яка сьогодні звучить свіжо й актуально. Студенти Запорізького національного університету Катерина Якимець та Владислав Ситник також виступили в парі: вони обрали діалог Одержимої та Месії з драматичної поеми «Одержима», перевівши твір з епічного регістру в наближений до земного життя. Цей же твір виконала і Ольга Довгас з Івано-Франківська. Можливо, не достатньо виправдану, але доволі несподівану форму для втілення драматичної поеми «На полі крові» — одного з найулюбленіших серед театралів твору Лесі Українки — знайшов артист Волинського театру ляльок Олексій Поліновський, перевтілившись у Юду. Прочанин у його інтерпретації став слідчим-енкавеесником, який допитує сексота Юду. Можна тільки подивуватись прозірливості геніальної поетеси, чий твір лягає на жахливі реалії тоталітарної доби. Місто Дніпро представляла студентка Дніпропетровського театрально-художнього коледжу Олександра Кравцова, прочитавши поему «Ізольда Білорука». Кирило Колісник з Харківського університету мистецтв ім. І. Котляревського звернувся до маловідомої поеми «Весна в Єгипті».
Одним із найсильніших за змістом і виконанням на конкурсі було «Прокляття Рахілі» («Апокриф»), пристрасно зігране (саме так) актрисою Волинського театру ім. Т. Шевченка Іриною Грошевою. Тут виявився великий темперамент у втіленні трагізму матері, котра втратила своїх дітей.
Традиційно високим рівнем майстерності потішила львівська акторська школа. Вероніка Позняк і Софія Лешишак зі Львівського національного університету ім. І. Франка підготувалися ретельно, що відчувалося в тому, як вибудували і подали твори. Вероніка в композиції віршів Лесі Українки зуміла створити атмосферу закоханості в життя, радості наперекір незгодам. Софія Лешишак прочитала «Ра-Менеїс», поему про єгипетську царицю. У цьому творі прозвучав мотив минущості людського життя й важливості того, яку пам’ять по собі залишає людина, яка при владі. Софія вільно і невимушено відчувала себе в складній атмосфері та не менш складній ритміці цього твору. Приємне враження справили Олександр Манастирський з Чернігівського театру ім. Т. Шевченка (фантазія «Полярна ніч») та Петро Ніньовський («Святий вечір»).
Другий тур пройшов так само на високому рівні. Насамперед вражав вибір творів: тут була барвиста палітра української літератури, та якої! «Сон» Тараса Шевченка, «Сойчине крило» Івана Франка, «Синя книжечка» Василя Стефаника, композиція з поезії Богдана-Ігоря Антонича, «Діва і монах» Остапа Вишні, «Україна в огні» Олександра Довженка, «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко, композиція з віршів Маріанни Кіяновської. 
Конкурс був досконало організований — усі учасники та члени журі дякували Данилові Андрійовичу Поштаруку та його дружній команді. Думка членів журі і глядачів була одностайною: це воістину свято поезії і долучення до справжньої творчості.

Лариса БРЮХОВЕЦЬКА.