У меморіальній композиції на честь Великого Кобзаря скульптор з Вінниччини Віктор Стукан використав окремі елементи, яких не можна побачити в жодному іншому пам’ятнику поету.

Скульптор Віктор Стукан (праворуч, з орденом у руках).

Фото з сайту Хмільницької райдержадміністрації.

Зображення Шевченка стало шістдесятою роботою Віктора Стукана, скульптора з міста Хмільник. Його встановили у селі Рибчинці Хмільницького району. Під час відкриття митцю вручили орден Святого Миколая Чудотворця. А напередодні на сесії Вінницької облради талановитий майстер отримав Почесну грамоту Верховної Ради.
Скульптор поєднав у композиції постаті двох різних Шевченків — молодого і старшого. Молодий поет красивий, з відкритим обличчям, дивиться у далечінь, де «стовпи небо підпирають». У руках перше літературне дітище — «Кобзар». Поруч ще один Шевченко. Уже у зрілому віці. Задуманий, сумний. Присів на вершині східців. За словами скульптора, сходи символізують вершину творчості. Поет здобув визнання, але в його очах зажура. Її пояснюють слова, викарбувані на постаменті: «Свою Україну любіть. Любіть її... во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть».
— Зверніть увагу на ще один елемент композиції — хатину, — розповів «Голосу України» Віктор Стукан. — З неї вийшов у світ поет. Хату відтворено за старими знімками, малюнками. Максимально передано деталі. З часом ніхто й не згадає, яким було помешкання. Цей елемент нагадуватиме про місце, над яким зійшла зоря нашого генія. Запевняю вас, що в жодному іншому пам’ятнику на честь Кобзаря нема такого елемента.
За своє життя Віктор Стукан створив сім пам’ятників Тарасу. Один із них — у його рідному Хмільнику. Каже, що виношує задум восьмої роботи на згадку про поета.
Його скульптури встановлено у багатьох містах нашої країни, а декілька — у Білорусі. Тематика різноманітна — на честь воїнів-афганців, жертв Голодомору і репресій, видатним постатям. Скульптурна композиція «Мати» — теж його робота. Вона встановлена у центрі згаданого курортного міста Хмільник. Без хвилювання не можна дивитися на зображення сільської жінки, котра сидить біля вікна. Її погляд спрямований на дорогу. Мати виглядає дітей... Торік виготовив першу композицію на честь загиблих у зоні АТО. Її встановили у містечку Білопілля на Сумщині. Під час відкриття скульптор підійшов до гурту жінок. Це були матері, дружини загиблих бійців. Подякував їм. А тоді став на коліна.
З якого матеріалу робить скульптури, митець не розголошує. Запевняє, що його пам’ятники стоятимуть не десятки, а сотні літ. Каже, матеріал — це його власна технологія. В основі — бетон. Покриває бронзою. «Нині є фарба дуже гарної якості, тому бронза не змінює колір, як це було раніше».
Пам’ятник Тарасу Шевченку у Рибчинцях, згаданий на початку публікації, постав з ініціативи одного із вихідців цього села, шанованої людини, патріота Олександра Марченка, народного депутата України. «Тарас Шевченко без зброї завоював увесь світ, — каже митець. — Жодному завойовнику всіх часів немає стільки скульптур, як нашому Кобзареві».
Під час виступу на відкритті пам’ятника Віктор Стукан повідомив, що у світі — 1500 пам’ятників Шевченку. З них понад 1200 — у нашій країні. До їх числа додалася скульптурна композиція у невеликому селі на Поділлі.

Віктор СКРИПНИК.

Вінницька область.