Якими були західноукраїнські терени в 1930-х роках? Відповідь на це питання оприлюднив один з американських сайтів, публікуючи сотню фотознімків, зроблених відомою дослідницею історії, мандрівницею, членом Американського географічного товариства, однією з найбагатших американок Луїзою Арнер Бойд.
Арка-вхід у місто Дубно біля Луцької брами (вересень 1934 року).
Фото зроблено Луїзою Арнер Бойд.
У 1934 році вона взяла участь у міжнародному конгресі географів у Варшаві. А після форуму здійснила наукову експедицію містами Західної України, що перебували під владою Польщі.
Під час подорожі фіксувала побачене на фотоплівку — створила понад тисячу знімків. У її об’єктив потрапили визначні пам’ятки, пейзажі, об’єкти селянського побуту і люди, з яким зустрічалася американка.
Нині все це вийшло з архіву і проливає світло на те, як жили західні українці вісім десятків років тому. А заодно заново відкривається й постать самої Луїзи Арнер Бойд. Її батько володів золотими рудниками в Каліфорнії. Луїзі перепав багатомільйонний спадок, і вона в 33-річному віці стала однією з найбагатших жінок Америки. Проте завжди тягнулася до того, що збагачує людину духовно. Не цуралася зустрічей зі звичайними людьми, фізичної праці, участі в благодійницьких, дослідницьких проектах.
У 1918 році Бойд медсестрою поїхала спочатку в Європу, потім у Єгипет, щоб боротися з «іспанкою» — хворобою, яка на той час забрала багато життів. Потім дослідницю заманила до себе Арктика, куди вона організувала експедицію. Причому двічі. Другого разу Луїза взяла із собою фотоапарат та кінокамеру. У результаті в історії залишилося сім сотень арктичних знімків та фільм.
Відважна американка заповзялася знайти слід знаменитого полярника Руаля Амудсена, чий корабель зазнав аварії і затонув у Баренцовому морі. На жаль, шестимісячні пошуки, організовані Луїзою Бойд, не увінчалися успіхом. Але уряд Норвегії високо оцінив цю місію, нагородивши американку королівським орденом — хрестом святого Олафа. Відтак Луїза Бойд, яку називали також «Королевою Льоду», стала третьою жінкою в світі, котра отримала таку нагороду.
А нагорода від нас — щира вдячність за фотоспадщину. Дослідницю вельми привабили Кременець, Радивилів, Дубно, Ковель. Тут Луїза намагалася якомога більше побаченого закарбувати на фотоплівку.
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
Млинів Рівненської області.
