Укр | Рус
Футбол. Тур гратиметься протягом двох днів Комісія розглянула низку поточних питань Нам вдалося об’єднати Європейський Союз навколо ідеї миротворчої місії на Донбасі, - Президент про підсумки Саміту Східного партнерства Зведення Прес-центру штабу АТО станом на 18:00 24 листопада 2017 року Затримані напередодні в окупованому Криму силовиками кримські татари Бекір Дегірменджі, Руслан Трубач і Асан Чапух заарештовані на два місяці Польський Сейм ухвалив резолюцію, в якій засудив комуністичну ідеологію та революцію більшовиків 1917 року Жінки-депутати від різних фракцій об’єдналися Відзнака за мужність і патріотизм «Sniezka» інвестує гроші в розвиток професійної освіти Лебеді чекають порятунку Не взяв хабар - отримай заохочення <<Ясен>> полинув у небо Тютюн і горілка є корисними тільки для бюджету Тихий наступ Християнська Мекка Рівненщини має свій туристичний центр
загрузка...
Голосування
Який, на вашу думку, найбільш помітний наслідок Євромайдану?

Голосувати
На головну
07.11.2017

Мільйони тонн обіцяють перетворитися на мільярди доларів: Незважаючи на те, що цього року врожай зернових менший, ніж минулого, експортний потенціал країни залишається значним

Галина КВІТКА

У Києві відбулася конференція «Експорт зерна з України», організатором якої виступило агентство «АПК-Інформ» за підтримки Української зернової асоціації. На захід з’їхалися провідні трейдери, виробники зерна, представники транспортно-експедиційних, сюрвеєрських і фумігаційних компаній, портів, зернових терміналів, галузевих асоціацій. Також прибули чиновники з державних структур, контролюючих органів. Учасники обговорили результати перших місяців експортного сезону-2017/18 і його перспективи, конкуренцію України й Росії на світовому ринку, якість зерна нового врожаю й цінові тренди, вимоги імпортерів, проблеми з відвантаження зернових.

 

Що в засіках?


На думку аналітика зернового ринку «АПК-Інформ» Андрія Купченка, нинішній урожай ранніх зернових: пшениці, ячменю, вівса, жита, гороху — майже ідентичний з минулорічним. Зібрано 37,3 млн тонн проти 37,1 млн 2016-го. За даними Держстату, вал пшениці дещо збільшився (до 26 млн 667 тис. т проти 26 млн 43 тис. т у 2016-му), ячменю — знизився (8 млн 511 тис. т проти 9 млн 436 тис. т), вівса зібрали 492 тис. т (2016-го — 500 тис.), жита — 519 тис. т (392 тис.), горох показав значне зростання — 1 млн 135 тис. т проти 746 тис.


— Що фактично є на елеваторах — ще потрібно рахувати. Думаю, що цифра в підсумку буде трохи менша, — прогнозує експерт. — Проте — один в один з минулим сезоном. Те саме і з поставками за кордон: 10,4 млн тонн експортували за липень—вересень що 2016-го, що цьогоріч. Хоча змінилася структура: добре пішла кукурудза (1,3 млн т реалізовано за межі держави за три місяці проти 600 тис. т), але стали трішки менше експортувати пшениці (5,9 млн т проти 6,6 млн)


Щодо кукурудзи (куди ж без неї!) — то тут прогнози постійно змінюються у бік зниження. На 30 жовтня, за даними Мінагрополітики, зібрали 12,9 млн т — на 16% менше, ніж торік (тоді було 15,3 млн). Хоча посівні площі більші, не склалося з урожайністю...


Загалом очікується вал зернових 63,3 млн т (на 4% менше порівняно з 2016-м).

 

Зернові: прогноз виробництва та попиту (порівняно з попереднім сезоном).

Інфографіка ІА «АПК-Інформ».

Якщо враховувати, що внутрішнє споживання, на жаль, падає, становитиме не набагато більше 23 млн т (-2% порівняно з минулим роком), на експорт можна відправити 40,3 млн т (-10%). При цьому треба враховувати й логістичні проблеми, які заважають повною мірою реалізувати потенціал, і питання конкуренції, причому досить жорсткі, а також перехідні запаси в 4,9 млн т.


Пшениця: зібрали тут, куплять за рубежем


Пшениці зібрано 26,6 млн т — більше, ніж торік. Таким чином, експортний потенціал становитиме 16 млн, що на 1,5 млн т менше, ніж у минулому сезоні (тоді продали більше цієї культури за кордон за рахунок істотних перехідних залишків у 4,1 млн тонн). На початок нинішнього сезону залишки становили 2,1 млн т, що не дає сформувати високий експортний потенціал.


Потрібно сказати, що експорт пшениці стартував непогано: у липні поставки перевищили торішні обсяги, у серпні—вересні процес відбувався більш низькими темпами. У результаті за три місяці вивезли зерна на 11 відсотків менше, ніж за такий само період минулого сезону.


Змінюється географія експорту української пшениці: лідером за підсумками минулого року стала Індія. Напрямок цікавий, але досить ризикований: як відкрився експорт, так він різко може й закритися (зокрема, через фітосанітарні проблеми). Далі в рейтингу — Єгипет, Бангладеш, Індонезія, Таїланд, Південна Корея, Марокко, Філіппіни, Туніс, Ізраїль...


У нинішньому сезоні Індонезія і Єгипет додали в імпорті, хоча дуже активно йдуть поставки в Єгипет і російської пшениці — конкуренція зростає щодня. Істотне зниження по Південній Кореї (-30%), Таїланду (-60%) і Філіппінах (-47%) — за рахунок того, що, по-перше, ці країни менше імпортуватимуть нинішнього сезону, і в деяких є, знов-таки, проблеми з фітосанітарією.


Щодо цін, на початку сезону, коли на внутрішній ринок активно пішов новий урожай, вони просіли. Але ненадовго й не дуже. Потім сільгоспвиробники таки взяли своє — і ціна потихеньку почала підвищуватися. Сьогодні її підтримують класичні чинники. Такі, як зростання витрат на виробництво, девальвація національної валюти й традиційне стримування реалізації, тобто сформувати експортні партії досить складно, тому ціни повзуть угору. У цьому сезоні, на тлі рекордного врожаю в Росії, конкуренція для України посилилася. Ринки збуту по пшениці в нас істотно перетинаються. Це не дає цінам підвищуватися ще інтенсивніше. Якби був більш стриманий експорт з РФ, то вони б виросли ще сильніше.


Піднебесна «підсіла» на наш ячмінь


По ячменю спостерігається зниження виробництва майже на мільйон тонн — до 8,4 млн т з 9,4 млн. Відповідно спостерігається зменшення експортного потенціалу до 4,7 млн т (у минулому сезоні — 5,4 млн).

 

 

Якщо зважити на динаміку реалізації за кордон, культура ця йде досить непогано, загальний обсяг експорту в липні—вересні відповідає торішнім показникам. Ячмінь — культура старту сезону. А через три-чотири місяці зазвичай починається спад. Ще листопад — і далі до ячменя втратять інтерес (складно буде сформувати великі партії).


Традиційний покупець українського ячменю — Саудівська Аравія (минулого сезону відправили туди 2,28 млн т). Обсяги поставок у нинішньому — трохи нижчі.


Добре нині закуповує український ячмінь Китай. За три місяці імпортовано 730 тисяч тонн — в 2,4 разу більше, ніж у липні—вересні 2016-го.


Але загалом у нинішньому маркетинговому році очікується зниження імпорту в Китай цієї культури на 28%. Чомусь експортери зациклилися на продажі в Піднебесну кукурудзи, хоча ячмінь і сорго, вважає Андрій Купченко, цікавіші за обсягами для поставок туди, ніж навіть королева полів.


Саудівська Аравія скорочує імпорт на 14%, що відбивається на обсягах поставок і з України на старті сезону.


Щодо ячменю ціновий провал був ще менший і короткостроковіший, ніж по пшениці — традиційний активний попит на початку сезону підтримує ціни. Зниження і глобального, і локального виробництва культури веде до їх підвищення. Тож ячмінь сьогодні зростає в ціні, навіть випереджає кукурудзу й пшеницю. І попит активний. Культура досить цікава, але швидко закінчується.


Кукурудза: майбутній прибуток погубив заморозок


Цьогоріч урожай королеви полів очікується на рівні 25,4 млн т (2016-го зібрали 28,1 млн). Це дає змогу сформувати експортний потенціал у 18,5 млн т, що набагато менше, ніж у минулому сезоні, коли за кордон відправили 21,3 млн. А перехідних запасів тут мало. Адже культура дорога, активно йшла на експорт.


На 31 жовтня кукурудзу зібрали на 2,7 млн га — трохи більшій площі, ніж торік. А от урожайність знизилася до 48,3 ц/га проти 59,1 ц в 2016-му. Найприкріше те, що віддача гектара впала в основних кукурудзосійних регіонах.

Найбільше постраждала Полтавщина: торік наприкінці жовтня в середньому збирали майже по 73 ц/га, у цьому сезоні — 49 ц. Багато посівів там загинуло (ще в травні аграрії казали, що відсотків десять) — після квітневого заморозку. Відповідно, погодні катаклізми позначилися на врожайності. Із ключових регіонів тільки по Чернігівщині невеликий приріст — з 73 до 74,8 ц/га. Дніпропетровщина, де по три тонни з гектара намолочують, — виняток. Там знижуватися просто нікуди, проте в цій області під кукурудзою — досить великі площі.


Якщо говорити про географію експорту, то основний драйвер тут Іран, який наростив імпорт української кукурудзи в 2016/17 році в 3,2 разу порівняно з 2015/16. Причому тамтешній ринок залишається перспективним, оскільки в минулому сезоні Іран збільшив обсяги закупівлі цієї культури на 22 відсотки, а в нинішньому очікується приріст іще на 21%. Таким чином, зазначає Андрій Купченко, поставляти туди кукурудзу можна й треба.


Щодо ринку ЄС: за безмитної квоти понад мільйон тонн у 2016/17 маркетинговому році було поставлено 9,23 млн. І в нинішньому сезоні для нас зберігається привабливість цього ринку. В об’єднаній Європі також постійно знижуються прогнози виробництва по кукурудзі, тому торгувати можна.


Отже, ціна королеви полів аграріїв тішить, намітилося її зростання. Хоча оптимістичні прогнози щодо нового врожаю спричинили невеликий обвал у серпні—вересні, очікується, що кукурудза дорожчатиме й далі — через зниження внутрішнього виробництва, необхідність сушіння зерна й збільшення попиту з боку традиційних імпортерів.


Як зміниться цінова динаміка на зовнішньому ринку? Чи варто чекати на зниження обсягів виробництва у світі? Ці запитання цікавлять українських експортерів. По кукурудзі рівень попиту перевищує пропозицію. У цих умовах вигідно нарощувати обсяги. Та й клімат змінюється настільки інтенсивно, що, найімовірніше, доведеться спостерігати падіння виробництва. Приміром, три—чотири урагани в США можуть зупинити навіть логістику з усіма подальшими наслідками. Тому українська кукурудза залишатиметься в ціні.

Експортні перспективи вивчала Галина КВІТКА (kvitka@golos.com.ua)

ДО РЕЧІ

Сільськогосподарська продукція залишається визначальною у товарній структурі вітчизняного експорту. Так, за інформацією заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» члена-кореспондента НААН Миколи Пугачова, за дев’ять місяців 2017-го Україна поставила на зовнішні ринки лише зернових на 4,9 млрд доларів, зокрема кукурудзи — на 2,4 млрд, пшениці — на 1,9 млрд, ячменю — на 600 млн доларів. Олійних культур за межі держави за цей період реалізовано на 1,3 млрд — з них на сою та ріпак припадає по 600 млрд валютної виручки. 
А продаж соняшникової олії за кордон у січні—вересні забезпечив експортерам 3,2 млрд доларів, повідомляє офіційний сайт інституту.

 

Всі статті рубрики На головну