Росія одбула цареві іменини. Кажуть, щоб він недождав. Кажуть, він, їхній цар, недалекий. Хай би. Чоловік 18 років при серйозній, найвищій посаді: уже «далекий» — стільки правити. Люди, видко, на тих теренах — його люди. Ні дєкабрістов тобі. Ні Герцена. З його «колоколом». Ні Писарева з Добролюбовим. Московство, одне слово. Московія. Що за цим для нас?

...Розмита й понівечена українська національна ідея. Поневолений стан українського слова — фактично узаконене «двуязичіє». Розчахнута навпіл і протиставлена майже на всіх рівнях і за всіма ознаками українська спільнота. Загумінкова й несамодостатня, по суті, псевдоеліта — з цілеспрямованим бандитсько-олігархічним ухилом, що подивляє головно курс долара і євро на світовому міжбанківському ринку, водночас її нездорові власні амбіції, замішані на суцільний брехні, каламутних грошових оборудках та ідеологічних маніпуляціях — усе це купно і створило вельми загрозливу ситуативну чорну каламуть усередині країни, що так гнівно народно вибухнула.
Якщо означені схематичні напрямні безпосередньо спроєктувати на програмові, в серцевині своїй ворожі до Української держави, гасла і дії 5-8 олігархічних кланів, «Опозиційного блоку», — вони й далі вільно танцюють-гуляють, — цілої низки пігмейно-карликових провокативних «політічєскіх отрядов» і структур, різноманітних «блоков», «союзов», «общін» та «двіженій», на кшталт «рускіх єдінств», «рускіх наслєдій», «другіх» і «єдіних» «росій»-«родін», всуціль промосковські, на українських теренах, російськомовні ЗМІ — преса, радіо-телевізія,  — то мимоволі проступає страшний Путіновий присуд: «Украіна — ето даже нє государство» і «Дальнєйшеє єво сущєствованіє нєдопустімо, ...будущєє на просторах СєНєҐала за Евразійской імпєрієй» — це вже за «прєдвадітєлєм Євразійской партіі» Алєксандром Дугіним («Чьорний ордєн СС»).
«Дело в неприятии принципиальном: нет государства «Украина». Нет для общества». Це вже член комітету Держдуми Росії з геополітики О. Митрофанов. («Известия», Российская Федерация. 1992. — 27 мая). Від 1997 року — то вже «Известия» в Украине», а ще — «Аргументы и факты в Украине», «Комсомольская правда в Украине», «Московский комсомолец в Украине»... З українською телевізією взагалі — повна їхня «задніца-попєрєдніца». Російський бізнес замішує круту глину, на якій орденоносно, по-ленінськи мусить обстоюватись царсько-азійське раболіпство. 
Понад 90 відсотків наших ЗМІ цей «указатєль» уже «нєжно» «лєлєют»:
* телевізійний канал «Інтер» створено за участю російського ОРТ; 
* компанія «ЛУКОЙЛ» бере таку ж посильну участь в українському політичному житті, завдячуючи дециметровому каналу СТБ;
* власники російської компанії «НТВ», за якою «Газпром», володіють акціями українського каналу «Yuden+Yuden», за цієї ситуації тішить хіба те, що Віта Семеренко — одна з наших «золотих» сестер, звідтам, з Тюмені, з меморіалу Фатьянова, зачастила постійно привозить в Україну Кубок «Газпрома»; 
* «Новий канал» підконтрольний «Альфа-груп»...
Імперська бацила. Шовінізм — ракова хвороба. ЦЕ не лі-ку-єть-ся!!! Вона, хвороба ця, зжере їх. Сама. А поки що: вимордовують коло себе цілі народи, нормальних людей. Медаль «За возвращение Крыма» на груди новітніх «завоєватєлєй» уже лягла. Далі — знову мрії: ПРО ПРОстори... ПРО Балтію... ПРО... «Нєсбившуюся» колись... Фінляндію... Тоді тільки Карелію вдалося «отпанахати» і пришити в московські подоли... ПРО... Вереснем 1989 року, коли німці валили Берлінську стіну, нинішній президент Росії Вл. Вл. Путін, у чині підполковника КДБ, служив-працював-миротворив у Дрездені. Сьогодні його у межі «Садового кольца» посунули... У Придністров’ї московські війська «начудили». В Абхазії «нашуміли» так само. В Сирії хазяйнують. В Крим зайшли. Донбасом розгулюють. Знову ж таки: треба більше вимолювати-випрошувати-плакати. «Москва слезам не верит» та й «умом Россию не понять».
Тому знову товчеться — коло нас і до нас — московська деспотія:
ЧК-ОГПУ-НКВД-МГБ-КГБ-ФСБ-ГРУ... Впровадження нової-старої агентури. Надумано-штучні. Нахабно — «тупо захватывать»! — фальшиві «отєчєствєнниє» фронти. Ті чи ті певні компроміси? Про що це ви й куди — з ким і навіщо? Якась цивілізація? Це для їхніх «комітєтов», «управлєній», «міністєрств» і «служб» — тривіальна елементарна СЛАБКІСТЬ! І все! Значить, треба «давіть» і далі!!! Що вони успішно й роблять. «Без зазрения совести» і «ложной скромности».
Окрім цього:
* бюрократична чиновна складова п’ятої колони;
* колишня номенклатура;
* перефарбований комуністичний чинник;
* церковно-політична парафія;
* комерційна віддушина;
* етнополітична напрямна;
* слов’янська;
* іноземна військова присутність в Україні.
Тут уже не п’ята — 555-та колона світить!

Олександр СОПРОНЮК.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.