Навіть похмурого дня пізньої осені можна віднайти позитивні емоції. Саме таким об'єктом для журналістів став розплідник диких кабанів і качок у Піщанському лісництві Шацького учбово-дослідного лісового господарства.

 

На знімках:

 

єгер Микола Пех
(на знімку ліворуч)
та інженер з охорони та захисту лісу
Ярослав Кропивник
підгодовують диких свиней;

 

єгер Микола Пех
добре знає звички диких свиней.

 

Тут справді затишно і романтично. Недарма цей мальовничий куточок залюбки відвідують діти. Скажіть, де ще можна побачити у великому, площею гектар, вольєрі диких кабанів і навіть погодувати їх? Єгер лісництва Микола Пех дозволяє зробити це і нам. З вереском, доброзичливо похрюкуючи, вони майже з рук виривають поломаний на шматки черствий хліб. Тварини не голодні, бо в коритах повно зерна кукурудзи. Але хліб для них особливий смаколик, за нього можна і поборотися.

 

-- Спочатку привезли до мене на відгодівлю двох кабанчиків і одну самочку, -- розповідає Микола Пех. -- Вони стали приносити приплід. У загінках тісно, тож вирішили зробити цей вольєр. Облаштували його минулого року. Вже маємо тринадцять голів: три самки, два кабани і восьмеро поросят. Це вже четверте покоління. Гон починається в листопаді--грудні. У березні--квітні приводять потомство. Якщо самка старіша, може привести до восьми поросят, якщо молода -- одне-два. Вони самі роблять кубла, понаносили гіляк, листя, трави, хмизу, не підпускають нікого туди і там виводять поросят. Годуємо переважно кукурудзою, даємо також пшеницю, буряки, картоплю, жолуді, мають і природні корми. І хоч дикі свині переважно нічні звірі, але тут їдять, коли їм захочеться. Вольєр огороджений сіткою. Траплялося, що підривали. Великі не вилазили, а маленькі. На відстані до кілометра гуляють. Буває, що півдня немає, а потім під вечір повертаються. Хто ж від корму відмовиться? Ростуть свині досить швидко. Ці підсвинки народилися наприкінці березня. Важать уже кілограмів 40--50.

 

Дізнаємося від єгеря, що вирощених диких свиней згодом випустять, аби поповнили місцеву фауну. Цікавимося, а чи не стануть вони легкою здобиччю браконьєрів? Як пояснили господарі, по-перше довколишні ліси добре охороняються, по-друге за незаконно вбитого кабанчика передбачено штраф 30 тисяч гривень. Тож надто дорого може обійтися дармова свіжина.

 

На території розплідника є добре облаштоване дитяче містечко. Допоки батьки ловлять рибу в ставках, їх малеча досхочу награється. Для любителів зеленого туризму зведено дерев'яний будиночок із грубкою, де можна відпочивати в будь-яку пору року, є затишна альтанка. Неподалік -- накритий зверху пластиковою, а по боках металевою сіткою вольєр для диких качок

 

-- У вольєрі їх 65, -- ділиться з нами інформацією головний лісничий Шацького учбово-дослідного лісового господарства Микола Кузнєцов. -- Плануємо, щоб вони тут перезимували. Там є хлівчик, в який качки можуть зайти. А плаваючи у замерзаючій водоймі, вони водночас робитимуть для риби продухи. Нині стави спустили, щоб почистити, поглибити. За зиму вони заповняться водою Цієї осені на стави випустили 45 качок, те саме зробимо і весною, щоб там розмножувалися. Ще є вольєр з фазанами, маємо сім голів. Нині забрали в теплі місця, щоб перезимували. Будемо фазанів розводити і випускати. Тут їх поки що в природі немає.

 

Як бачимо, задумів у лісівників багато. Зокрема, планують розвести оленів, облаштувати велику пасіку. Для зручності відвідувачів всюди встановлено інформаційні щити: і про рибу, і про пасіку, і про диких свиней... Розташований цей чарівний куточок природи неподалік шосе, що з'єднує волинське село Піща і білоруське Томашівку. Щоправда від Луцька сюди майже 200 кілометрів. Але хіба ця відстань може налякати справжніх мандрівників?!

 

Максим СОЛОНЕНКО.

Фото автора.

 

Село Піща Шацького району Волинської області.

 

Голос України