Укр | Рус
загрузка...
Голосування
Який, на вашу думку, найбільш помітний наслідок Євромайдану?

Голосувати
На головну
15.11.2017

Німці «завойовують» Рівненщину...

Євген ЦИМБАЛЮК

...Своїм підходом до господарювання і ставленням до аграріїв

Тринадцять років тому в селі Підлозці, що в Млинівському районі Рівненщини, на орендованих у селян паях заповзявся господарювати 28-річний Маркус Шютте з Німеччини. Наразі домігся рекордних для України показників. Так, ТзОВ «Хавест-агро», засноване Маркусом Шютте, за час існування збільшило площу обробітку від 60 гектарів до майже 4 тисяч, цьогорічна середня врожайність озимої пшениці становила 103 центнери з гектара, ріпаку — 41, цукрових буряків, які ще збирають, — від 700 до 800 центнерів.

Директор «Хавест-агро» Андрій Ясниський демонструє добірну цьогорічну пшеницю, вирощену на полях підприємства. Врожаєві радіють (зліва направо) Рудольф Шютте, технічний агроном Маріо Ханке, Маркус Шютте та Матіас Шютте. Рудольф та Матіас приїхали до України, аби посприяти братові в застосуванні нових технологій.

Такого обробітку ця земля зроду-віку не бачила

— Моє господарювання на українській землі хоч і почалося з чистого аркуша, але воно мало під собою таку унікальну річ, як хліборобська спадковість, — каже Маркус Шютте, — бо мій дід трудився на землі, батько-фермер теж на землі будував свій бізнес, тепер ці площі перейшли до мого брата. Тобто сім’я добре знається і на землеробстві, і на тваринництві. А вирощувати зернові культури уже так навчилися, що і ячмінь, і пшениця родять у Німеччині за сто центнерів з гектара. Відповідно й мені (можливо, генетично) передалася любов до землі. Бачив я, закінчивши аграрний університет, як розвивається сільське господарство в багатьох європейських країнах, на Кубі. На передових зразках захотілося й собі не гірше господарювати в Україні.
Першим приємним подивуванням для селян у Підлозцях став диво-агрегат, що здатен одночасно виконувати різні операції, починаючи від розпушення ґрунту і закінчуючи сівбою зі справжньою аптекарською точністю. Цим агрегатом, привезеним із Німеччини, настільки відшліфували, вирівняли поля, що місцеві господарі казали, що такого обробітку ця земля зроду-віку не бачила. Для роботи «Хавест-агро» має необхідний арсенал техніки — переважно нову і сучасну, адже тут відмовилися від традиційної оранки, замінивши її суцільною культивацією ґрунту.

Без органіки щедрого врожаю не збереш

Німецький підприємець чітко дотримується принципу: землю треба живити, щоб вона живила рослини, водночас земля має отримувати оптимальну кількість добрив, не більше і не менше. Як це здійснити на практиці? Тільки у співпраці з наукою. Відтак уже з десяток років поспіль на полях «Хавест-агро» трудяться дослідники з німецьких лабораторій та університетів. Вони розробили схему, за якою щодо потреби мікроелементів видно фактично кожен гектар.
— Це все одно, що діагностика в лікарні, — каже Маркус Шютте. — Знаючи аналізи, лікар завжди припише хворому ефективні ліки. Так і тут, на землі. Хоч наука вже пішла вперед. Наразі актуально визначати не так потреби ґрунту, як потреби рослини під час росту. Зарубіжні аграрії так і чинять. І ми також підемо тим само шляхом. Скажімо, поряд з аналізом ґрунту ще більш продуктивнішим є аналіз водяного розчину, з якого, власне, й живляться рослини. В Америці саме на нього роблять ставку. І ми в цьому напрямі вже почали робити перші кроки. По-друге, якою б потужною сьогодні не була мінеральнодобривна складова, земля для якості та кількості врожаю конче потребує органіки. Враховуємо це, хоч органічні добрива (курячий послід) доводиться завозити здалека. Так, це додаткові затрати, чималий транспортний клопіт. Але на власному досвіді переконуємося, що це варто робити. Бо без цього, на самій «мінералці», вочевидь, ми не досягнули б врожайності і якості того, що маємо. А маємо левову частку пшениці не фуражної, а другого і третього класів. І третій важливий фактор для врожаю — це обробіток за потреби. Потребує, наприклад, рослина захисту від грибків після затяжних літніх теплих дощів, тоді й треба здійснювати профілактику цих захворювань, а не вносити «ліки» будь-коли і які-небудь. Загалом агрономія нині — наука конкретна. І це треба враховувати.

За пай платять до дванадцяти тисяч гривень

Поряд із тим, що Маркус Шютте — вдумливий економіст, ощадливий господар, щедрість та благочинність — неодмінні риси його характеру. Одне з підтверджень — висока орендна плата за паї. Вона становить 6—7 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки. У Підлозцях, приміром, за пай селяни-орендодавці отримують до дванадцяти тисяч гривень. При цьому є можливість взяти орендну плату зерном. А ще «Хавест-агро» виділяє пайовикам жом, компенсує витрати за його доставку із заводу.
— Попри непогані зарплати, наші трудівники користуються соціальними пільгами, як-от безплатне харчування. У Німеччині таке рідко практикується. А тут українські колеги переконали мене, що це дуже важливий чинник у роботі. Поряд із цим вважаємо за обов’язок допомагати школам, лікарням, пенсіонерам, ветеранам, воїнам, — каже Маркус, який спілкується зі мною українською, яку вивчив за ці роки.

Євген ЦИМБАЛЮК.
Фото автора.

Млинів Рівненської області.

Всі статті рубрики На головну